По-перше: дякую за повчання. 
 
По-друге: в українській мові і традиції (на відміну від англійської) крім звертання "ти" є форма "ви". Християнство є звичайно, насамперед, духовним феноменом, але, не забуваймо також, і, культурним. 
 
Третє: жодного забирання слова, жодного трактування, жодного "панічного порівняння биту" у коментарі не наведене. Є конкретне слово Ісуса Христа. 
І на моє глибоке переконання, ці слова нашого Господа адресовані не лише фарисеям та книжникам тодішньої епохи, але й сучасним "фарисеям", які приватизували право розуміти Святе Письмо, вважають, що ключі від Божого Царства саме у їх кишені, тим самим уподібнюючись до тих, про яких написано у перших віршах 23 розділу Єв.Матвія  
 
До речі крім мудроствовання, заснованому на професійному навчанні, цитуванні грецьких оригіналів, традиції, передань є ще християнська практика. Практика у кожну мить і на кожному місці нашого буття. Там поле духовної битви дорогий брате.  
На жаль, сьогодні дуже багато тих, які називають себе отцями чи пастирями, можуть, навіть, мати диплом магістра богослов'я, але своєю практикою життя відганяють овець від отари.  
 
Хай Бог благословить Вас і всіх нас чистим євангельским розумінням Його Істин і допоможе Духом Святим це реалізувати у щоденному практичному християнстві.