У Царствії Твоєму- воскреси 
Ту справжню душу, вічністю зігріту,  
Засяйте, о небесні образи,  
Й зігрійте смуток теплим літнім вітром!  
Жаль... У місто виходжу нечасто- не знав, що упокоївся пан Ярослав у Господі! Залишилася, як подарунок, його книжка поезій з автографом. Життя якесь таке- вкрай нерадісне. Та у пам"яті збережеться живим- як і багато інших, винятково справжніх, не впарадованих, дрогобичан, яких цьогоріч пішло від нас таки немало!  
Там- у раю він, достеменно, буде, а тут- зітхнімо у печалі, люди.