Ця Іванка Танчук – поширений сьогодні приклад. Бідна дівчина-сиротина, увійшовши в підлітковий вік, відчувши смак волі (сигаретки, горілочка, нічні клуби, пацани, увага і т.д.) послала нахр… поради, благання тітки і бабусі про те, як жити по-людськи. З тіткою вона не вжилась, бо тітка і рідній дитині б не дозволила зробити з квартири бордель. З гуртожитку технікуму її, видно, також поперли за такий образ життя – кому ж потрібно розганяти нічні оргії, які вона проводила і відповідати за малолітню дуру. А маючи купу грошей (пенсія, на одяг, на канцтовари, на харчування, підвищена стипендія як для круглої сироти) і ніякої відповідальності, вирішила зняти собі квартиру (замітьте, без господарів, і не окрему кімнату). Гуляла-гуляла, а по п’яні з поверху звалилася. Тут не вона – жертва, а хлопці. У них гормони грають, а тут дівчина сама живе і до себе пускає. Смішно читати, як вона «наївно» сиділа в хаті і «чекала», що БРАТОВІ друзі ключі віддадуть (а де тоді був її брат?). Її «ґвалтували», а вона мовчала. Біднятко! Навіть і не скрикнула, на допомогу сусідів не покликала. Сусідів вже напевно дістали ці пиятики, то й мовчали. Аферистка, тепер з хлопців зідруть гроші всі, кому не лінь. От для того вона квартиру і зняла. Вижила – то нехай тепер її судять! Вона що думала, що життя – біле і пухнасте? І такій після оргій ще й гроші збирають? Нізащо!