На мене цей майданчик якесь сумне враження справив...Діти бавляться на невеличкому клаптику території парку, оточені парканом з 2х сторін, а ще з двох інших - тріпочуться строкаті стрічки, як в резерваті. (Чомусь згадалася пісня "Охота на волков"). Вечером у 20:00 ворота закривають. Зась, не ваш парк, не громадський, а чийсь. 
І ще одне - тільки людині з дуже дивним мислення могло прийти в голову дитячий майданчик вкрити гравієм по всій площі. Тому і бігають діточки дуже обережно, бо бояться впасти й поранитися об гостре каміння. Як кошеня по гарячому даху... 
А навпроти насадять туї, щоб малі діти не бачили як за деревами у дерев"яних будках дорослі споживають щось міцніше за чай. 
Не знаю, як ті молоді батьки, а мене щось вдячність за такі благодіяння не переповнює. Дуже хотіла б знати ім"я того "благодійника" що врешті-решт ощасливив містян відкриттям дитячого резервату. І скільки ще чекати на повне відкриття парку 5? 10 років? Хтось згідний чекати - молодці, недарма кажуть, що такого терплячого народу, як в Україні, ще пошукати.