Автор обговорюваної статті Руслан Солонець розмістив її також ще у двох Інтернет-виданнях – «Майдані» та «Трускавецькому віснику», але там він зробив ще більш «вибухову» назву, до війни додавши феєрверк, в результаті чого вийшов повний кримінальний каданс: «Війна за Дрогобицьке музучилище. В.о. директору музучилища Миколі Ластовецькому світить кримінальна справа».  
Цікаво, а що «світить» самому РУСЛАНУ СОЛОНЦЮ за публікацію даної статті? Як мінімум, з боку музичної громади Дрогобича, і не тільки, – КЛЕЙМО ПРОДАЖНОГО ЖУРНАЛЮГИ, який дальтонічно плутає чорне та біле, зате чудово розрізняє кольори на банкнотах. Для таких журналюг, як Руслан Солонець, що не зробиш заради слави, і душу не шкода продати, аби було кому заплатити. Звісно, якщо б Руслан Солонець володів кращими професійними якостями, то друкувався б не в Інтернет-виданнях, а у визнаних друкованих ЗМІ, які не шукають потрясаючих, як для Дрогобича, рейтингів заради сумнівної слави.  
В «Трускавецькому віснику» Солонець в кінці статті помістив скановані документи Територіальної державної інспекції з питань праці у Львівській області. Інтрига в тому, що галочка на 1-ій сторінці сканованого документу чітко вказує на так-званого О. Балогу, якого сміливо можна назвати Головою ГО «АнтиДрогобицькемузичнеучилище». В сканованому акті йдеться про нарахування заробітної плати працівникам училища, про звільнення Фоменка О. у зв’язку із закінченням строку його трудового договору, сумісниці Шийки Л. та інших викладачів – сумісників. На останній сторінці зазначено: «Наведене вище сказує на те що впродовж 2013 року звільненя працівників за ч.3 ст. 38 КЗпП України у звязку з порушенням керівником вимог трудового законодавства не виявлено» і т.д.  
В цьому контексті до Солонця виникає декілька запитань: по-перше, як і де він нарахував звільнених 30 викладачів та концертмейстерів за період від «14 червня по перше січня 2013 року»? Чому він не вказав, якого року 14 червня? Чи Солонець знає, що крім основної роботи, по-цілій країні в освітянських закладах існує ще робота за сумісництвом, коли працівника приймають на роботу 1 вересня і автоматично звільняють 31 червня? 
По-друге, звідки Солонець взяв ці документи? Невже їздив до Львова, на вулицю Валову, в Територіальну державну інспекцію з питань праці у Львівській області?  
По-третє, чи Фоменко О. і Шийка Л. дали йому дозвіл на оприлюдення їх домашніх адрес? 
По-четверте, у чому КОНКРЕТНО Солонець вбачає кримінал у даній ситуації? До чого тут вибори, трудовий кодекс і кримінал? Явно, бурхлива фантазія Солонця зайшла надто далеко після переглядів «бойовиків-криміналів», він навіть столицю Колумбії сюди притягнув «за вуха».  
По-п’яте, робиться зовсім не смішно, коли Солонець згадує в статті прізвища музикантів, яких М. Ластовецький буцімто «вижив» з музичного училища. ЦЕЙ «ЖУРНАЛІСТ ВІД МУЗИКИ» НЕ МАЄ ЖОДНОГО ПОНЯТТЯ ПРО МУЗИКАНТІВ, ПРО ЯКИХ ПИШЕ. М. Пуцентела ще на початку 90-років (! ) поїхав до Італії з дружиною за власним бажанням, щоб опанувати секрети італійських майстрів з виготовлення інструментів. До того ж, він тільки тепер святкуватиме 60-річчя (а не виїхав до Італії за декілька місяців до пенсії, як пише Солонець). Юрію Бервецькому, який, за словами Солонця, «тут не зміг працювати», ще під час успішної роботи в якості диригента симфонічного оркетсру музучилища запропонували у Львові очолити симфонічний оркестр оперної студії ЛНМА та посаду диригента у Львівській опері. Але він завжди згадує, що його першим дебютом у якості симфонічного диригента стала праця саме з симфонічним оркестром Дрогобицького музучилища, в якому він утвердився як перспективний диригент. Щодо Ігора Циклінського, якого, за словами Солонця, «правдами-неправдами також виживають з Дрогобицького музучилища», нехай це залишиться на совісті журналіста, адже це абсолютно суперечить реальному стану справ і взагалі не відповідає дійсності, тому що в цьому закладі він працює по сьогоднішній день.  
Щодо М. Копилевича, то він ще за два роки до того, як М. Ластовецький став директором, перейшов на основну роботу в театр, а вже звідти виїхав за кордон. 
Крім того, Солонець, описуючи збори колективу училища від 16 жовтня 2013 р., повністю перекрутив факти і потрактував їх у вигідний для декого спосіб. Існує відеозапис зборів, який демонструє протилежене написаному.  
Ох, Руслане Солонцю, прийде час, і ви досягнете поважного віку, і не думаю, що вам буде приємно чути на свій адрес слова «старий», «похилого віку пенсіонер» тощо. Перш, ніж сідати писати, опануйте елементарною журналістською етикою (хоча навряд, чи у вашому випадку це поможе). 
Руслане Солонцю, своєю наклепницькою статтею ви зазіхнули на центральну ланку музичної тріади міста Дрогобича, а саме: «музична школа – музичне училище – музично-педагогічний факультет». Якщо з вашої руки «писаки від музики» зникне центральний елемент, то зруйнується вся тріада, сотні дрогобицьких музикантів-педагогів та виконавців стануть безробітними, а тисячі дітей виростуть такими, як ВИ – БЕЗ МУЗИКИ В СЕРЦІ І БЕЗ ГАРМОНІЇ В СВІДОМОСТІ.