Дивлюсь на всі ці події і виникає почуття "дежавю"... Десь я вже бачив сотні тисяч людей, які на крилах ейфорії мріяли та надіялися на світле майбутнє... Десь уже бачив велелюдні майдани з бажаючими щось змінити у державі. Єдине, чого не хочу знову побачити - важкого похмілля та розчарування по завершенні... Але, на жаль, видно все до того і йде: революційний наступ потрохи спадає; влада перейшла у контрнаступ та вивела своїх "прибічників"; революційні лідери вкотре продемонстрували, що вирішують лише свої власні інтереси. Останньою краплею стало сьогоднішнє, завідомо провальне голосування за відставку "Азірова"... Я дуже хочу помилятися, але революція провалена і нас в черговий раз використали задля своїх меркантильних інтересів.  
Дітей шкода, вони щирі, наївні і ні в чому не винні...