Прикро, дуже прикро. Ми хочемо в Європу, а нас туди не пускають. Але чи потрібні ми Європі. Це інше питання. 
Щоби ми жили на Україні не гірше ніж у Європі ми повинні цю Європу будувати тут. 
Теперішня влада цю владу просто не віддасть. Владу можна тепер тільки взяти силою. По сценарію 2004 року зміна влади не відбудеться. 
Немає єдності серед так званих опозиційних лідерів, та й немає того лідера, якому би більшість українців довіряла. 
Зміна теперішньої влади можлива тільки насильницьким шляхом. А це кров та скоріш за все людські жертви. 
Завтрашній день покаже.  
Якщо так звана трійка лідерів закличе народ йти на Банківську та брати штурмом Адміністрацію Президента і при цьому будуть в перших рядах, а поряд з ними інші опозиційні нардепи, то скоріш за все їм таким чином вдасться взяти владу в свої руки. 
Але кров та можливі жертви. 
Однак в цьому я сумніваюся.  
Прикро жити в державі яка географічно в Європі, а фактично в якомусь конгломераті Азії, Африки та Латинської Америки і то взірця першої половини 20 століття, а на вулиці вже 21 та й на носі 2014 рік.