Максиме! Вдячний долі, що знаю Тебе давно. Знаю, як порядну, чесну людину, патріота своєї країни. Ніхто не знає як Тобі там важко на чужині. Ти сподівався, повірив обіцянкам і поїхав в далеку дорогу від домівки, а ті хто наобіцяв (брати-українці) нагло Тебе там "кинули". Інший би обізлився на всіх і все, з люттю сприймав "братів", а Ти і надалі лишився собою. Дивуюсь, - звідки у Тебе сили, бажання і, елементарно, час, щоб робити свої міні-майдани, вести агітаційну роботу серед "братів" і росіян, підтримувати роботу ДІ. 
Все, що Ти робиш, - дарма не пропаде і люди, я сподіваюсь їх більшість, зроблять вірні висновки. Твоя стаття сколихнула дрогобичан (і не тільки) судячи по коментах, робиш все правильно. Сил Тобі, терпіння і щасливого повернення. Ти нам потрібен. Ми чекаємо на Тебе.