У ці далекі буремні роки, в часи польської окупації, політика панської Польщі спричинила бандерівський рух. Найвищими проявами цього руху, його вершиною, були атентати, які оголошували С. Бандера та його соратники та ті, чи інші утиски панівної верстви. Ось деякі із діянь польської влади: нищення поляками українського шкільництва та полонізації; криваві акції польської влади з «пацифікації» (умиротворення) українців, які викликали спротив. Хіба це не нагадує діяння регіональної влади сьогодні? Українофоб Табачник і його «реформи» освіти, а репресії створеної поліцейської держави, вінцем яких стала кривава ніч на Майдані? І що ми бачимо сьогодні у Дрогобичі? Вискочка і регіональний годованець Гориславський і надалі проголошує з трибуни свою «відданість» партійним вождикам і їхньому курсу, немов глузує над усіма нами. А всі інші мовчазно і покірно слухають. Так де ж той бандерівський дух? Нема його, одні пам’ятники jcnfk.