А чого це ви одразу "крісло при владі"? Можна бути при владі і без крісла: завжди країна жила за правилами писаними і "неписаними", і писані- також, не обов"язково- лише за рахунок крісел чи "гонорарів"- є ж у кожного якісь просто дружньо-буденні стосунки упродовж життя: так чи інакше, кожен кожному має бути другом, навіть, якщо один друг- це щастя, двоє- це щось малоймовірне, а три- то фантастика! Така вже планида публічних осіб: про них завжди щось "свистіли", "свистять"... Навіть авторські анекдоти, перейшовши через народну інтерпретацію, поверталися до авторів у дуже перебекрененому варіанті.