Повідомити адміністратора про коментарі

Дякуємо за повідомлення адміністратору.
Заповніть форму і натисніть "Надіслати" для відправки.

Ім’я:
 
E-mail:
 
Причина повідомлення про коментар
 
 
 

Коментар:
 
Подаруйте мені Межигір"я: 
Я там житиму в спокої й мирі,  
Нічиєго не зраджу довір"я 
Й не хотітиму навіть квартири. 
 
Подаруйте, нехай не шкода вам 
Буде дрібочки раю земного- 
Я тоді всім кричатиму "Слава!": 
І земним богам й Господу Богу. 
 
Подаруйте, хоч без унітаза,  
Хай вже буде вбиральня на вітрі,  
Бо, коли дошкуляє зараза, - 
Без різниці, чим пахне повітря. 
 
Подаруйте, для чого вам стільки? 
Що там буде й чи- інші сусіди?.. 
Хоч до смерті ще трішки б пожити,  
Бо дістали вже труднощі й біди! 
 
Все життя тільки віриш тим владам: 
Нашим, вашим, однаково ж- їхнім,  
А ефекту нема ані разу- 
Лиш покращення всім їхнім дітям. 
 
Ну, не вмію я красти- то що вже: 
Загаратати душу між ребра- 
І нехай заспокоїться враже 
Плем"я й згине в містах і у селах? 
 
Щось так мало правдивої втіхи: 
Наче вуглик із копанки- слово,  
Та сумує душа, бо ще в міхах 
Не засяло яскраво-оновлено. 
 
Роздувають лише інтереси,  
Надувають вгодовані щоки- 
Й шурхотять мимо нас "Мерседеси" 
І старих, і нових, і поновлених... 
 
Все мажори, мажори, мажори- 
Прапори лиш різняться над ними,  
Матюки- однаковою мовою,  
А будення- мов сонце полинне: 
 
Так гірчить з невимовної туги,  
Що, коли б й закінчились тунелі, - 
То нові повороти й бандюги 
Знов співали б, немов менестрелі. 
 
Чи якесь то над нами закляття,  
Чи якісь такі ми самоїдські?.. 
Я не знаю- тому і прохання: 
Подаруйте, хоча б по-сусідськи!
 
P.S. до прес-конференцій, 19:26 28.02.2014
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5806 днів)