Знайшов. І що Сікора це читав на сесії? Він самовбивця? Сам затягував, сам себе топить? 
Марічка, так тримати! 
 
Насолоджуйтесь: 
Марія Кульчицька 
"Дрогобицький район: «ху із ху» 
Минулого тижня розповіла історію про те, як під Дрогобицьку районну раду приїхали жінки з с.Довге, що на Дрогобиччині. Приїхали з єдиною бідою: їх синів / чоловіків мобілізували, амуніції нема, ті дзвонять і просять закупити – а коштів в родині теж нема… 
Тоді жінки звернулися до депутатів районної ради з проханням допомогти.  
Тоді ж з’ясувалося: в районному штабі супротиву (який очолює голова районної ради Михайло Сікора і в який входять голови всіх депутатських фракцій райради) залишилося 124 тис.грн. з коштів, зданих людьми на потреби Майдану. Природно, виникла ініціатива скерувати ці кошти на найнагальніше: амуніцію для мобілізованих краян. Бо що є важливішого за людське здоров’я та життя? 
Нагадаю, тоді ж голова районної ради на цю пропозицію відреагував якось ду-у-уже мляво, мовляв треба розібратися, мовляв військові практично всім забезпечені… В кулуарах подейкували, що за ці кошти голова вирішив встановити пам’ятники («пропіаритися») чи ще щось подібне. Казали ще багато «цікавого» щодо ймовірної долі цих коштів на даний час (але поки підтверджень немає –стверджувати не берусь, хоча почуті від депутатів припущення щодо ймовірних "фінансових оборудок" таки озвучую)  
Подумалося: та ні, бути такого не може, голова штабу обов’язково скличе штаб, де ухвалять відповідне рішення, і що буде це дуже-дуже оперативно. 
Ага, вже! Це було у четвер, 5 червня. Того дня штаб не зібрався. У п’ятницю теж не зібрався – казали що збереться у вівторок, 10 червня (тобто сьогодні). Сьогодні теж не зібрався. Мовляв, збереться перед наступним пленарним засіданням сесії райради (аж у четвер)… 
Словом, з того часу, відколи приходили заплакані жінки, мине тиждень. 
От мені, їй Богу, цікаво: голова штабу супротиву-голова районної ради М.Сікора подзвонив на Схід і попросив сепаратистів не стріляти цього тижня по наших хлопцях? Бо ж в час війни дорога кожна хвилина, кожна хвилина може коштувати життя – а тут бачимо дике зволікання, абсолютно не зрозуміле затягування часу. 
Чи, може, він вирішив в числі пам’ятників за 124 тис.грн. «зафундувати» гранітні мобілізованим краянам, якщо, не доведи Господи, трапиться біда? 
Кому потрібен такий імпотентний штаб? Кому потрібен керівник, який не може керувати, не може швидко приймати рішення? Як кажуть в народі, або роби – або наху…, тобто на хутір бабочки ловити. 
Даруйте за емоції. Реально в шоці…"