Вас влаштовує якість послуг, які за квартплату нібито надає ЖЕК? Мене теж не влаштовує. От і пішов у ЖЕК №12 розбиратися. Взяв розрахунок складових своєї квартплати (для моєї квартири по проспекту Комуністичному вона становить 83, 18 грн). Звісно, квартплати в усіх різні (залежно від набору послуг, які надає експлуатаційна контора, розміру прибудинкової території та площі квартири), але процент витрат на окремі послуги приблизно однаковий для всіх. 
 
З’ясувалося, що найбільшу частину квартплати складає прибирання прибудинкової території, аж 33, 7 грн. За ці гроші двірники мають через день прибирати асфальтове покриття подвір’я і раз на тиждень газони. Множимо 33, 7 на 24 (кількість квартир у нашому будинку) і для будинку в середньому одержимо суму 808, 8 грн. Це ж половина зарплати двірника! Виходить, можна раз на два дні за півгодини прибрати дві не дуже великі території, а потім весь день геть нічого не робити. Але ж ми знаємо, що двірникам на зарплату доводиться працювати більше. То куди ж зникають гроші за інші прибрані подвір’я? Певна річ, цих сум вистачило б і на прибирання під’їздів будинків, хоч раз на тиждень. Проте цю роботу ЖЕК безцеремонно переклав на плечі мешканців будинку, 70% яких літні люди, їм навіть нахилитися з віником важко. 
 
Другу за величиною частку квартплати становить вивезення та утилізація сміття – 11, 86 грн. Після запланованого виведення зі структури квартплатного тарифу цієї послуги (будемо розраховуватись безпосередньо з ТОВ «РАФ-ПЛЮС») нам доведеться платити по 5, 8 грн на місяць за кожну прописану у квартирі людину. Кажуть, це більш об’єктивний метод оцінки кількості накопиченого квартирою бруду, ніж множення частки тарифу на квадратні метри житла. 
 
На третьому місці за обсягами сплати – ремонт покрівлі – 11, 09 грн. На ці гроші мають латати не більше 2% даху, бо капітальний ремонт покрівлі ЖЕК ніколи не робить (для цього зрідка виділяє кошти міський бюджет). Множимо 11, 09 на 24 і на 12 місяців. Виходить 3194 грн за рік, а за 10 років майже 32 тис. грн. Цих грошей вистачило б на заміну третини шиферу даху. Насправді ж за 10 останніх років покрівлю нашого будинку ніколи не латали – сусіди не дадуть збрехати. Так само працівники ЖЕКа ніколи не труять пацюків у підвалі, а мають труїти їх щомісяця. За це сплачую 40 коп. на місяць, а весь будинок – 116 грн на рік. 
 
10, 84 грн з моєї квартплати іде на технічне обслуговування внутрішньобудинкових систем (опалення, водогін, електрика). За рік будинок витрачає на це 3123 грн, а за 10 років – 32 тис. Нинішня вартість однієї засувки тепломережі – близько 800 грн. То, мабуть, за десятиліття можна було б хоч частково замінити мережі. Однак цього не зробили. Усі інженерні системи на ладан дихають. Не дивно, що під час минулорічного наповнення водою теплових мереж засувку прорвало і затопило увесь підвал. З технічного відсіку підвалу так тхне гнилятиною, що аж у санвузлі відчутно. Проте неприємного запаху там аж ніяк не може бути. Адже щомісяця я витрачаю 4, 51 грн на обслуговування димо-вентиляційних каналів (весь будинок витрачає майже 1300 грн на рік) і ще додатково 7, 06 грн на поточний ремонт димових труб (будинок – 2034 грн на рік). Безперечно, 3300 грн вистачило б на те, щоб димо-вентиляційна система будинку працювала нормально, фактично ж вона напівзруйнована. 
 
94 коп. з моєї квартплати іде на ремонт під’їздів, а за рік будинок накопичує суму 270 грн (за 5 років виходить 1350 грн). Три роки тому наші під’їзди пофарбували, при цьому мешканцям будинку довелося додатково здати по 50 грн на фарбу (загалом 1200 грн). Але ж за цю фарбу ми вже наперед заплатили. 
 
На освітлення під’їзду і підвалу я щомісячно витрачаю 2 грн (сюди не входить заміна електроламп), а будинок – 48 грн. Оскільки тариф на квартплату був затверджений ще у 2010 році, то в ньому закладені показники лічильника на щитовій трирічної давності. Хоча відтоді у під’їзді горить лише одна лампочка (сусіди намагаються на цьому зекономити), платимо так ніби освітлюється кожен поверх. 
 
Після нескладних розрахунків бачимо, що на 40% сплаченої квартплати послуги взагалі не надаються. Така ситуація спостерігається не тільки в моєму будинку, вона скрізь. До речі, у договорі з ЖЕКом про надання послуг є пункт, де чітко вказано, що у разі надання послуг не в повному обсязі, розмір плати має зменшитись. Однак таке справедливе «побажання» залишається лише на папері. Цікаво, куди ж зникають усі зайво сплачені гроші? Можливо керівництво ЖЕКа витрачає їх на щось інше... За словами головного інженера ЖЕКУ №12 Олени Петрусенко, критичного фінансового стану на комунальному підприємстві не спостерігається. Це при тому, що 20% абонентів систематично не сплачують квартплату, а тариф розраховувався на базі цін та зарплат працівників 2010 року. Зауважимо, ніяких дотацій з міського і державного бюджетів ЖЕК не отримує. Напрошується висновок, що роздутий за рахунок нездійснених послуг тариф покриває усі заплановані і незаплановані втрати. 
 
Зважаючи на невдоволення людей, їм радять самоорганізовуватись в ОСББ (об’єднання співвласників багатоповерхових будинків). Про яку самоорганізацію може іти мова, якщо жителі мого будинку (та й багатьох інших) не здатні навіть зібрати кошти на прибирання під’їздів. Ця послуга не є обов’язковою і в тариф квартплати, на жаль, не входить. Між тим чимало кіровоградців настільки звикли до бережливості, що ладні по вуха сидіти у бруді, ніж скинутись по 5 грн на оплату праці прибиральниці. Добровільно люди не охоче розлучаються з грошима, напевно тому у Кіровограді лише 18 ОСББ. Вбачається, що досить дієвим виходом може стати встановлення систематичного ретельного контролю за використанням наявних комунальних платежів. Причому покарання для порушників має бути настільки жорстким, аби ні в кого навіть не виникало бажання витрачати кошти не за призначенням.  
 
В. Ніколаєвський (обласний щотижневик "21-й канал")