Мус сказати, що Парасюк вийшов на сцену аж тоді, коли вбили його друга, але не всіх, також чиїхось друзів- царство небесне їм! Тих друзів, котрі не були його друзями, гаратали крізь дерев"яні щити. Від них- такий самий ефект, як від телеекранних виделок Ляшка: жодної радості в очах? лише одноразово-силіконові пельмені. Наколотили, мало того, що чужинці, та ще й свої зі своїми. І АТОвці кажуть, що вже орденоносного Семенченка-псевдонім не бачили на жодному поприщі. Напевно, бо- псевдонімний герой. Отак і є: одним могили у пластмасових вінках, а іншим- почесті і булава. Ага, якби лиш- ще й заман(дат)итися їх пре- для чого: для недоторканності ? Від кого- від своїх же ж?Думаєте, що в Росії інакше? Аж ніяк. Хіба що, може, більші гроші (може, їх там менше "відмивають"?- на вас, дурних українцях, котрі, замість, стиснути зуби- і доробляти свою країну, пруть туди на посміховисько їхнім алкашам і рабовласникам). Тому не потрібно любим друзям любих друзів бігмордити- недостойні ані любі, ані друзі!Не напрошуйте на себе друзів- то й не будете ані їхніми ворогами, ані- самим собі.