Звертаю увагу на цікавий феномен. Як тільки у коментарях почався виважений аналіз факту (який, до речі ще не факт, а інтерпретація Федчака), то почалася істерика зі сторони "надіївців". Проте, думаю, читачі є розумними і розуміють про що йдеться. 
 
Не хочеться аналізувати опусу (це важко назвати статтею) Федчака, проте зверну увагу на одну річ, що стане ще одним "штрихом до портрета", який допоможе читачу розібратися у ситуації. Навіщо поважному священику, якщо хочете керівнику, при свідках бити (як це стверджує Федчак і ко.) неповносправну особу? І це при тому, що він знає, що за кожним його кроком слідкують з камерами і диктофонами, бо Надія вже довший час перебуває у конфлікті з Карітасом. Як казали древні римляни, Sapienti sat!