колись за рад.влади до церкви не пускали, але люди мали Бога в серці, та ж рад.влада з яслів вчила допомагати одне другому, вчила бути добрими і церква в тому помагала, хоча рад.влада церкву забороняла.  
ми всі були проти рад.влади, бо хотіли відкрито молитися Богу, хрестити дітей, брати шлюби, святити паску і колядувати на Різдво. 
демократія це дозволила, ми не боїмося ходити до церкви, їх тепер до вибору, до кольору. 
Але добра в тій церкві вже нема, святість зникла, повернулися часи інквізиції. 
Моя бабця слухала службу Божу по радіо, я вже давно теж так слухаю, бо вже несила ходити в палаци-церкви, дивитися на ті позолоти і цілковиту відсутність святого духу. 
і все більше схиляюсь до думки, що релігія-це опіум для народу, а святість до релігії відношення немає, жодного.