Мрії, мрії, мрії. . .  
 
Ну ось і все! ми у Верховній раді!  
Сини країни з автоматами в руках.  
Ви ж бачили поважні «тєті й дяді»,  
Таких як ми в своїх жахливих снах.  
 
Народ не хоче більше обирати,  
Хто менше крав, хто більше обіцяв,  
З посад вас звільнять наші автомати,  
Для цього в них завжди достатньо прав!  
 
Ми стільки років просто існували,  
І тихо відходили в небуття,  
А ви останнє у народу крали,  
Щоб забезпечити лише своє життя… 
 
З нас досить вже огидної брехні,  
Хто схоче – ось остання сигарета,  
Тепер шикуйтесь тут біля стіни,  
Так , так . навпроти цього кулемета.  
 
Це мрії з голови звичайної людини,  
Прислухайтесь шановні депутати!  
За те , що ви зробили в Україні,  
Не я один вас хочу розстріляти! ! !  
 
(С) Сергій Скальд