Я школу закінчив давненько. , але першу свою вчительку буду пам*ятати вічно - ОПАЛКО СОФІЯ. Часи пройшли, ми були діти розбишаки, енергіі було ціла купа - часом напевно і не слухали . Але вчителі нас вчили ума-розуму, і за я, особисто, ім дякую і часто іх згадую. Потім після школи ВУЗ, войско і служба в 12 000 ! ! ! ! км від рідного м. Дрогобича! Далекий Схід! Морози до - 50, великі сніги до 2 метрів , зимою! Суха картопля, яєчний порошок, сухе молоко. . . . . . Але ми вижили. . . І було нас в тому війську з Західноі Украіни всього. . . . . два чоловіка! Решта весь СССР! І часто ми згадували своіх вчителів і згадували іх теплим словом і в думках ім казали дякуємо, що навчили нас читати-писати і рахувати! НИЗЬКИЙ ВАМ ВЧИТЕЛЯМ УКЛІН!