Перехід на персоналії - улюблений прийом тих, хто не має хоч якихось притомних аргументів.  
Що ж, сподіваюся розвінчати ваші дурнуваті неув"язочки: син вступив в універ у 17 років. На 3-му курсі поступив разом групою однокашників у академію ВСУ ім. Сагайдачного (колишня військова кафедра політехніки), закінчив за два роки. На 5-му курсі вступив на другу вищу освіту. Стаціонар закінчив у 22 роки й зразу пішов на роботу. Працював один рік, паралельно доучувався (всього 2, 5 роки, споріднена спеціальність). Вже майже рік в армії. Зараз має 24 роки і 3 місяці. Все зрозуміло? Може, й документи показати?  
Щодо того що з мене тут робили захисника влади, що живу лозунгами і т. п. то все тільки ваше блаблабла. Чомусь тепер я мушу захищати не пам"ять всіх українців, які мріяли мати свою державу (і по формі не повинна ототожнюватися з чинною на будь-який момент існування владою), а захищати своє добре ім"я. Такий рівень спілкування залишаю окремим присутнім тут мешканцям закутків, патріотам до глибини своєї кишені.  
Все що хотів сказати, сказано 19:21 6 лютого. (строго в рамках сказаного), по темі. Більше нічого. Все!