Набув чинності Закон про добровільне об’єднання територіальних громад 
 
Суб’єктами добровільного об’єднання територіальних громад є суміжні територіальні громади сіл, селищ, міст. Об’єднана територіальна громада, адміністративним центром якої визначено місто, є міською територіальною громадою, центром якої визначено селище, - селищною, центром якої визначено село, - сільською. Саме такі положення містить ст. 3 «Суб’єкти добровільного об’єднання територіальних громад» Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» від 05. 02. 2015 р. № 157-VIII, що набув чинності 5 березня 2015 р.  
 
Документ містить розділи про добровільне об’єднання територіальних громад та державну підтримку добровільного об’єднання територіальних громад. Так, передбачається, що добровільне об’єднання територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюється з дотриманням таких умов: 
 
1) у складі об’єднаної територіальної громади не може існувати іншої територіальної громади, яка має свій представницький орган місцевого самоврядування; 
 
2) територія об’єднаної територіальної громади має бути нерозривною, межі об’єднаної територіальної громади визначаються по зовнішніх межах юрисдикції рад територіальних громад, що об’єдналися; 
 
3) об’єднана територіальна громада має бути розташована в межах території Автономної Республіки Крим, однієї області; 
 
4) при прийнятті рішень щодо добровільного об’єднання територіальних громад беруться до уваги історичні, природні, етнічні, культурні та інші чинники, що впливають на соціально-економічний розвиток об’єднаної територіальної громади; 
 
5) якість та доступність публічних послуг, що надаються в об’єднаній територіальній громаді, не можуть бути нижчими, ніж до об’єднання.  
 
Адміністративним центром об’єднаної територіальної громади визначається населений пункт (село, селище, місто), який має розвинуту інфраструктуру і, як правило, розташований найближче до географічного центру території об’єднаної територіальної громади. Важливо, що при цьому закон встановлює, що добровільне об’єднання територіальних громад не призводить до зміни статусу населених пунктів як сільської чи міської місцевості. Також встановлюється, що найменування об’єднаної територіальної громади, як правило, є похідним від найменування населеного пункту (села, селища, міста), визначеного її адміністративним центром.  
 
Окремо зазначимо, що Закон вносить зміни до положень Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», коригуючи поняття територіальної громади у ст. 6 документу та доповнюючи його новим поняттям у ст. 14-1. «Староста». Зокрема, передбачено, що у селах, селищах, визначених за рішенням місцевої ради об’єднаної територіальної громади, утвореної відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад», за винятком її адміністративного центру, обирається староста на строк повноважень місцевої ради. Староста є посадовою особою місцевого самоврядування. Положення про старосту затверджується сільською, селищною, міською радою відповідної об’єднаної територіальної громади, у якому визначаються права і обов’язки старости, порядок його звітності, інші питання, пов’язані з діяльністю старости. Староста обирається в порядку, визначеному законом, і є членом виконавчого комітету ради об’єднаної територіальної громади за посадою.