Мила моя, дорога "Галичанко"! Почитала вранці Ваші коментарі. Ви маєте право на свою думку так як і я, тому хочу відповісти. Глибоко шаную Вашу громадянську позицію, хоча вважаю її категоричною. Думаю Ви не маєте права звинувачувати театр у відсутності громадянської позиції. Хочу нагадати, що вперше в Україні зазвучали наші коляди саме на нашій сцені. Були поставлені вистави, дуже сміливі на той час "Гетьман Мазепа" в якій розгорталася тема відносин Росії до України. Ще тоді, коли в нашому парламенті точилися дискусії стосовно голодомору в Україні-на нашій сцені вже була поставлена вистава "Сльози божої матері", де піднімається тема страшної трагедії українського народу. Та інші вистави "Січові стрільці", "Запорізька січ", "Сотниківна", "Нескорима". Нещодавно була поставлена вистава "Лавина", яку ми присвятили пам'яті "Небесної сотні" і ще багато в планах. А репертуарний лист нашого театру відповідає усім нормам та вимогам театральної справи. В репертуарі є українська, зарубіжна класика, сучасна драматургія. Ми багато гастролюємо Україною та бачимо, що репертуар не гірший від репертуару інших театрів. І глядач завжди вибере свою тему. Так, що Ваші звинувачування даремні. А що до моєї громадянської позиції - скажу наступне. Я не прилетіла з рубінової зірки кремля, а народилася і виростала на нашій Українській землі! На Дніпропетровщині-щоб Ви знали. В родині, де на полицях завжди стояли українські книжки, бо мама була українським філологом. А у бабці була улюблена книжка - збірка Т. Шевченка. І живу в Дрогобичі і служу в театрі вже 35 років! І зіграні мною ролі допомогли мені сформувати громадянський дух та свідомість: Роксолана - "Роксолана", Марія - "Сльози божої матері", Марія - "Земля", Мотря(наречена І. Мазепи) - "Мазепа", Ольга Хоружинська(дружина І. Франка) - "Таїна буття", Анна - "Украдене щастя". Прошу за мою громадянську позицію не хвилюватись дорога моя. І свої амбіції не виставляйте амбіціями усіх галичан тому, що галичани розумні, демократичні, з європейським мисленням громадяни, які прагнуть у світ демократії! Запрошую Вас 25 листопада на виставу "Сльози божої матері". Яку ми зіграємо на честь пам'яті жертв голодомору. В цей день ми молимося, граємо виставу і палимо свічки. Можливо у Вас будуть інші думки і душевні почуття. Сердечно тисну Вашу руку, як галичанка - галичанці. P. S. А що стосовно Влада Сорокіна та його мами, то мій багатолітній творчий досвід дає право мені судити, що це молодий митець який зростає та розвивається. А його мама відома артистка Українського театру - Заслужена артистка України Ірина Осламенко, яка покинула теплу домівку, успішну позицію в театрі і переїхала до нас з причин непогодження з інакшими поглядами своїх колег. А чоловік її вже другий рік захищає нашу велику! Єдину! Україну! В добровольчому батальйоні "Донбас". Народна артистка України Алла Шкондіна. (Була правдива і чесна з Вами. В полеміку більше не вступаю).