Реакція на цю публікацію була швидкою. О 12:32 год. до мене зателефонувала Надія Паньків. Час розмови – 1 хв. 04 сек. Судячи з почутого зрозумів, що Надія Петрівна прочитала статтю і вирішила звинуватити мене у необ’єктивності та не тільки. Дякую, вчителько, що читаєте «Дрогобич Інфо», але в такий спосіб на висунуті звинувачення відповідаю: 
1. Не треба погрожувати мені «хлопцями», які можуть на мене вплинути будь-яким чином.  
2. Не раджу мене лякати, що відправите в АТО, навіть якщо перебрали на себе повноваження військового комісаріату. До Вашого відома, близько півтора року тому я добровільно звернувся у Дрогобицько-Бориславський об’єднаний районний військовий комісаріат з проханням забрати мене на війну, але, як бачите, не забрали. Значить, я тут більше потрібен.  
3. Не рекомендую Вам маніпулювати силами АТО, партійними структурами чи представниками влади, як і втягувати їх у свої судові справи, бо все в результаті повернеться проти Вас.  
4. Адвокат не може забороняти Вам давати чи не давати ЗМІ інтерв’ю, оскільки не уповноважений у цьому. Він може лише консультувати Вас і представляти Ваші інтереси. Втім, як бачите, Ваші прохання до місцевої преси опублікувати Вашу думку зіткнулися з небажанням взагалі піднімати у ЗМІ це скандальне питання, Вами ж і роздмухане.  
5. Повідомляю Вас, що в сучасну цифрову епоху телефонні розмови здатні без проблем записуватися і слугувати доказами. Рекомендую Вам керуватися мудрістю і поміркованістю, щоб вийти з цієї ситуації гідно, якщо Ви – Вчителька, до того ж такого шанованого віку. Врешті-решт, всі крапки над «і» розставить суд. І, нарешті, запам’ятайте правило: «Кожне сказане Вами слово може бути використаним проти Вас», а за погрози і наклепи до суду можуть бути скеровані інші позови, але цього разу – проти Вас.  
 
З повагою,  
Юрій Федчак