Ніка, так, ми могли купити чаю, могли і працівникам зробити зауваження. Але, по-перше, в той час, коли це сталося, ми реально не змогли йому купити чаю, бо тільки но він зайшов, як зразу працівники його за двері, а ми сиділи трошки дальше і не змогли так зразу придумати, що зробити. одна каже: "зараз його дожену і дам 20 грн, але не маю дрібних", інша каже: "та може хоч кусочок піци йому дати, раз він голодний". за той час, він, на жаль, вже десь зник( 
По-друге, так , маленька боязнь щось сказати тим працівникам була, бо нам по 19 років, та ще й дівчата, не є такі сміливці та й ще й давати зауваження тим працівникам, але і вони десь зразу пішли (не знаю, чи на кухню , чи де, ну ми б не насмілилися увірватися на кухню чи де і починати їх критикувати). Я розумію, що то не є вагомий аргумент на нашу користь, але все ж. на жаль, все таки у нас в Україні хоч і пропагується зараз свобода слова і все таке, але за то ти ще можеш і потерпіти 
Стосовно статті, то я вже вище у коментарях писала, що та, дійсно, вона тому дідусеві не поможе і не факт , що ті працівники це прочитають, але просто хотіли висловити розчарування у людях та й може хтось задумається, хоча сумніваюсь.