Вічний вогонь освітлював колись стіну жертв фашизму, напис на якій закликав: 
 
Зупинись, перехожий! Тут востаннє ми бачили небо.  
Уклонись, перехожий! Ми вмирали за щастя для тебе.  
Щоб ніколи фашизм не підняв голови- 
Віднайди його в зародку, задуши, розчави.  
 
І бабусі та дідусі корінних дрогобичан ще в радянські часи завжди наказували своїм нащадкам: "По цій доріжці не треба ходити, бо там багато людської крові, ти ж по гробах на цвинтарі не ходиш".  
 
І до "" дивуюся 18, 30 : якщо так вам чорніє ця стіна, то я вас запрошую на вул. Завіжну, де ще живуть Дрогобичани, які пам"ятають вантажівки, червоні від крові, що перевозили ці жертви на Залісся від тої ще не чорної стіни.