"Доборолась Україна до самого краю. " Слова твору Т. Шевченка "І мертвим, і живим, і ненародженим", як і у далекому 1845 році, сьогодні актуальні як ніколи. Наш народ, як і тоді, бореться за свою незалежність, за право кожного громадянина жити у мирній, вільній, суверенній державі. Ми прагнемо світлого майбутнього. А чи вартуєм? Це ж просто слів немає! Ну ЯК може у людей (чи скоріше нелюдів) не бути зовсім НІЧОГО Святого? ! Ну ЯК нас може поважати світ, якщо ми живемо і поводимо себе, вибачте, гірше за бидло? То ще б якийсь кусень арматури вкрали, так, це теж злочин, та це не так цинічно і безглуздо! Та ви можете бути затятими атеїстами, але поважати чиюсь віру, ваш людський обов"язок! (Звичайно лише у випадку, якщо ви людина)! Зрозумійте! Поважають тільки тих, хто цінує і поважає інших! Почніть із себе та з своїх дітей, дайте їм гідний приклад для наслідування, нехай вони творять майбутнє, майбутнє, у якому утопія, якої ми з вами прагнемо сьогодні, нарешті стане щасливою реальністю!