Читаєш деякі відгуки, таке враження, що люди живуть на Марсі. Пишуть різну туфту. Один пише про якихось квартирних злодіїв, які до цієї проблемної теми не мають жодного відношення, інший радить брати приклад з гімназії, абсолютно не розбираючись, що таке бюджетна сфера і приватні підприємства. Адже йдеться про найголовніше - суддівський бєспрєдєл. Це вже друге засідання суду по цій справі, перше не відбулося у зв'язку з неявкою сторони відповідача. А ось на другому засіданні ця так звана суддя Гарасимків (в статті неправильно вказано прізвище судді) прийняла безпрецедентне рішення. Всі учасники-позивачі впевнені на всі 100%, що ця суддя взяла валізу з баблом (хоча доказати цей факт практично неможливо) і щоб там не доказувала сторона позивача, вона змушена прийняти таке рішення, яке вигідне власникам. Адже на кону стоїть: "або пан, або пропав". Справа в тому, що, якби вона прийняла правильне рішення, тобто законне, то власникам ПАТ "ДЗАК" прийшлося б не тільки поновлювати всіх на роботі і відновлювати підприємство, але й відновити нарахування 2 / 3 тарифної ставки згідно статті 113 КЗпПУ. До відома, незважаючи на те, що генеральний директор звільнив всіх працівників 7 листопада, працівникам підприємства припинили нараховувати 2 / 3 за простій ще з вересня місяця. І зрозуміло, що після поновлення людей на заводі, вони масово подадуть позовні заяви в суд щодо порушення законодавства, а це додаткові мільйони грн до вже заборгованих 31 млн. ( в статті вказана неправильна сума заборгованості). Що цікаво, юрист, який представляв інтереси відповідача, мав блідий вигляд, бо не зміг нічого суттєвого сказати, розуміючи, що справу програно. І тут йому на допомогу прийшла суддя Гарасимків, "відфутболивши", якщо так можна сказати, позов. Аргумент судді більш, ніж дивний: якщо вона прийме правильне рішення, тобто на користь трудового колективу про поновлення на роботі, то тих, які не будуть знати про це поновлення, відразу на наступний день звільнять за прогул. Повний брєд. Що стосується вимоги судді показати списки членів профспілки та інших працівників, то голова профкому Дорожовець чітко пояснив, що ці списки знаходяться в сейфі в кабінеті профкому, куди його не допускають. В такому разі що повинна була зробити суддя? Перенести засідання у зв'язку з неможливістю доступу до цих списків не з вини позивача. Далі вирішити питання надання доступу до них і принесення на наступне засідання. На жаль, вона пішла іншим, на моє переконання, незаконним шляхом. Про цей судівський бєспрєдєл був повідомлений голова профспілки Львівщини і на понеділок, 27 лютого, готується апеляція. До речі, крім загальної позовної заяви від профспілки, працівники заводу подали кожен окремо позовну заяву щодо незаконного звільнення і поновлення на роботі. І вже є перша виграшна справа: суддя прийняв рішення про поновлення на роботі Нестора Петра. Це дуже важливо, адже суддя прийняв, по суті, прецедентне рішення, згідно якого тепер власники зобов'язані виконати рішення суду і вже ніяка там Гарасимків чи інший суддя не зможе цьому протидіяти. Зараз на розгляді десятки інших позовів від працівників щодо незаконного звільнення і поновлення їх на роботі. Надіємось, що й інші судді приймуть таке ж законне рішення. На закінчення хочеться відмітити пасивне ставлення місцевої влади в особі мера Кучми. Працівники заводу особисто зверталися до нього, щоб він допоміг людям. На жаль жодного разу він так і не допоміг: обіцяв відправити свого зама на зустріч, яка відбулася 7 листопада 2016 року біля прохідної заводу між заводчанами і представниками власників - ніхто не прийшов. Обіцяв, що на суді буде хтось із представників влади - знову порожні балачки. Але ж багато працівників заводу голосували за пана Кучму. Що ж, час минає швидко, вибори не за горами, висновки будуть зроблені, як то кажуть "бачили очі, кого обирали".