Звичайно не кожний зможе так високо лазити. Пригадую по роботі треба було залізти на металевий стовп з прожекторами метрів до 10-ти мабуть і то, коли заліз- ноги трусилися. А тут- 190 м. !  
Тим не менше тяга до висоти залишилася. Маю, мабуть не здійснену, мрію побувати на висоті- 605 м ( це скала Прекестулен в Норвегії). На неї щороку виходять більше 100 тис. туристів, щоб побачити незрівняний пейзаж і полоскотати собі нерви, додавши адреналінчику. Шкода, що Норвегія-тяжка країна як до нашого гаманця, а то б обовязково би зїздив туди.  
А Тобі Сашко Пантера бажаю успіхів ! Відмовляти від лазання не стану, адже ти сам вирішиш як тобі прожити своє життя на цій землі. В якійсь мірі тобі можна позаздрити, що ти зміг глянути на місто Львів з такої висоти, не кожному це дано. Але й забувати про батьків, рідних і друзів- мабуть також не варто. Уяви собі, що будучи на висоті майже 190 м. раптово припливла чорна хмарка, покрапав дощик, піднявся вітер. А тобі треба спускатися. Всі сходинки уже намокли, слизькі, а тут ще блискавки почали бабахати. Ти ж сам сказав, що все там тримається на чесному слові. Вежа ж старенька, більше 60 років має. Ну що веселу картину я тобі обмалював ? Мабуть правильне б було рішення краще перечекати негоду на якомусь з безпечних ярусів (площадках).  
Окей ще трохи ускладнимо твій героїчний підйом. Дощ затягнувся на декілька днів (осінь), а ти сидиш один на площадці на висоті скажімо 180 м. Як виявилося, тоненького захисного плаща від дощу- ти не взяв з собою, та й в кишеню хоча б пару сухариків-теж не поклав. Ось і прийдеться тобі пару днів "бити байдики" на цій висоті. Вночі- температура на ній- мабуть не більше +7-12 градусів, зате з вітерцем, під дощиком- Лєпота ! Добре, що ти десь-то догадався взяти з собою мобілку, але вона на жаль могла швидко розрядитися. І ти не зміг би сповістити про таку ситуацію знайомим. Рідні б стурбувалися що тебе нема, почали дзвонити твоїм друзям, а один з них мабуть би їм відповів: " та не переживайте, він "байдики б`є" на висоті 180 м. ". Ну тут би звичайно все і закрутилося. Міліція, МНС,  
підключили воєнних, які почали обдумувати як зняти потерпілого героя з такої висоти ? Гелікоптер на жаль в таку погоду не любить проводити такі рятувальні операції. Вирішать ще день почекати, поки поправиться погода.  
Ось і прийшлося б тобі 3-тю ніч ночувати наверху. А ти ж не забув, що навіть сухариків у тебе в кишенях не було і водичка в маленькій пляшечці теж уже давно закінчилась. Ось і прийдеться тобі злизувати краплі води з прокладених рядом радіо кабелів і металевих конструкцій. Лєпота ! на 4-ий день, Слава Богу, виглянуло сонечко, до обіду просохли мокрі сходинки. Наш герой, мокрий, замерзлий, голодний і знесилений лежав, скрутившись в рогалик на металевій підлозі на висоті 180 м. над Високим замком історичного міста Лева ! В голові у нього серед непевного сну промайнули образи коханої дівчини Наталії, яку він теж не попередив про своє сходження на вежу.  
Неочікувано застрикотав у небі рятувальний гелікоптер, який зробив обліт навколо Львівської вежі і переконався, що наш герой не має вже сил самому спуститися на землю. Було прийнято рішення підключити до порятунку Львівських альпіністів. Двоє з них швидко добралися до знесиленого хлопця. Над вежою знову завис рятувальний воєнний вертоліт. Мабуть всі жителі міста вийшли на двір, щоб побачити рятувальну операцію молодого "героя". Зупинилися навіть машини і трамвай № 6 ! Всі помітили, що з гелікоптера опустилася на вежу рятувальна люлька, в яку альпіністи закріпили нашого Сашка. Нарешті від вежі вона відокремилася і всі жителі радісно заплескали в долоні,  
Наш Сашко під бурні овації пролітав над поліграфічним інститутом, площею Ринок і впевнено повертався на рідну землю ! І лише його батьки і рідні дивилися в небо з заплаканими, не виспаними, але щасливими очима.  
 
Ну от, почав з коментаря, а закінчив цілим сценарієм до фільму, або якогось оповідання. Думаю цей сюжет дав тобі зрозуміти ціну деяких наших, не завжди обдуманих, вчинків ? Спробую зацікавити когось з кінематографічних кіл на створення подібного фільму. І хто його знає, можливо тебе запросять тоді офіційно, зіграти роль безшабашного героя і вдруге (вже з дозволом) піднятися на Львівську телевежу.