Стебник - центр екологічної небезпеки 
За вісім років (з 1991 р. ) роботи у Верховній Раді помічником народного депутата Біласа Івана Григоровича я зустрівся з багатьма людьми, яким не байдужа доля України, її екологічна ситуація на даний момент, зокрема, Головою Комітету ВР України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи Самойленком Юрієм Івановичем, Головним консультантом цього Комітету Омельянцем Сергієм Миколайовичем.  
Одного разу, коли в кабінеті Сергія Миколайовича ми обговорювали прийнятий Закон “Про питну воду”, зайшов наш приятель Терентієв Олександр Юрійович - директор науково- виробничого підприємства “Спецводгео”. Він розшукував мене, оскільки хотів віддати статтю, яку підготував в “Український бальнеологічний журнал” (нагадаю, що я шеф-редактор цього журналу). В ній йдеться про варварське видобування нафти в Бориславі. В пласти закачують повітря під високим тиском для того, щоб підняти нафту на поверхню (цей спосіб, до речі, в світі заборонений), що призводить до руйнації пластів, через які проходять води в т. ч. і мінеральні. Тому під загрозою опинились мінеральні води Східницького регіону, можливо скоро, внаслідок такого “господарювання”, вони зникнуть назавжди.  
Вислухавши його, я розповів про загрозливу ситуацію, яка склалася внаслідок закриття Стебницького комбінату “Полімінерал”.  
8 
 
 
Вперше я підняв це питання на Верховній Раді в 1998 році. Від імені Асоціації я звернувся до народного депутата Біласа І. Г. Чому до нього?  
По-перше, на той час в нашому окрузі не було народного депутата (Матолич судився з Лавриновичем); 
по-друге, я у Біласа працюю помічником; 
по-третє, Іван Григорович є віце-президентом нашої Асоціації; 
по-четверте, він понад 10 років жив і працював у Трускавці, знає цей регіон, людей, їх проблеми, і нарешті, це та людина, яка завжди хоче допомогти і докладає максимум зусиль для вирішення проблем. Також я розповів про можливу катастрофу, яка може статися у будь- яку хвилину і яка зачепить не тільки дрогобицько-трускавецько- східницький регіон, але й прикордонні країни. Акцентував на унікальності родовища Стебницьких калійних добрив. У світі таких всього чотири: в Бразілії, Росії, Білорусії в Україні - Стебницьке, одне з найпотужніших.  
Це унікальне багатство ми повинні зберегти і відновити продуктивну екологічно безпечну роботу комбінату.  
Про роботу підприємства, його історію і перспективу діяльності, та катастрофу, що насувається, я говорив з головним інженером комбінату Петренком Анатолієм Михайловичем. Це надзвичайно досвідчений фахівець, керівник, фанатично відданий справі відновлення діяльності комбінату. По схемах, мапах, графіках він розповідав про минуле і прогнозував майбутнє комбінату. У випадку катастрофи вчені розрахували до найменших деталей, і це засвідчено на мапах, що впаде першим і в якому місці.  
Вислухавши мою розповідь, Самойленко Ю. І. попросив мене звернутись до нього з аргументованим листом (текст звернення подається повністю). Він пообіцяв активно втрутитись і відреагувати на проблему. Я впевнений, що він як Голова Комітету природо-охоронної політики ВР України, заступник Голови “Партії зелених”, народний депутат, громадянин і просто надзвичайно порядна людина, доведе цю справу до розумного завершення.  
Цей матеріал, як і багато інших, я передавав в редакцію дрогобицької газети “Галицька зоря”. На жаль, жоден з них не був опублікованим. Причини називали різні - “не треба лякати людей і псувати їм настрій”, ”треба чекати” і таке інше. Тому я вирішив ознайомити читачів з цими матеріалами в брошурі.  
Терентієв О. Ю. запропонував об’єднати наші матеріали в одну статтю, яка вже розглядатиме проблеми трускавецько-східницьких мінеральних вод - бути їм чи не бути?