Друзі!  
Як і обіцяв, звітую про свою зустріч, анонсовану вчора, щодо Стебницького «Полімінералу».  
Сьогодні спілкувався з головою Трускавця Андрієм Кульчинським, головою Стебника Петром Старосольським, головним інженером калійного комбінату, к. т. н. , членом-кореспондентом гірничих наук України Зеновієм Вариводою, який піднімав цей комбінат, довгі роки керував ним. Йшлося про стан справ на «Полімінералі», у Стебнику, в регіоні.  
А тепер до суті (з того, що дозволено). На сьогодні шахти рудників №1 і №2 заповнені водою. Зі 120 млн. м3 заповнено 112! Їх практично викачати вже НЕМОЖЛИВО! Значить, будуть зсуви, руйнування (це питання часу). Тому терміново, як вирішили на Нараді у Львові, необхідно: 1) закрити дорогу на Трускавець з Дрогобича, будувати об’їзні дороги Стебник-Трускавець, Дрогобич-Борислав-Трускавець; 2) будувати нові ВОДОГОНИ; 3)переносити лінії ЛЕП (високовольтну мережу). Це вже треба робити завтра!  
Я акцентував увагу на дорозі до Трускавця, мотелі «Візит», житловому комплексі (хто дав дозвіл на це будівництво без погодження з геологами «Полімінерала»? Це вже завдання моєму Комітету і прокуратурі), «Козацькому хуторі» і озері. Так, усе це в епіцентрі руйнувань, але, як пояснив п. Варивода, шахти йдуть далі через с. Модричі до Борислава («Фабрики нетканих матеріалів»).  
Чому все так сталося? Невже про те, що насувається біда, ніхто не знав? Знали, та мовчали. Перші ознаки катастрофи з’явилися на Хвостосховищі. Що це? Під час збагачення калійної руди на Збагачувальній фабриці відходить високо мінералізований розчин (на 1 літру 374 гр високо мінералізованих солей – каеніт). За роки утворилися три перегороджені дамбами величезні озера (берегів не видно). У вересні 1983 р. була зруйнована одна дамба (як показало фото з космосу), це наслідки землетрусу в Румунії. Величезна кількість високо мінералізованих розсолів потрапила в р. Дністер, надавши колосальні збитки Україні і Молдові. Оскільки це було в часи СРСР, Молдова промовчала. Тепер після цього обвалу Молдова і Польща спостерігають пильно, бо знають, що це торкнеться і їх. Вони ставлять три питання: що сталося? , чому так сталося? і що їх чекає? На перше питання відповідь проста – стався колосальний обвал ґрунту в районі виробітку рудника №2 Стебницького «Полімінералу», а саме на карстовому утворенні. Щодо другого питання, це почалося ще у 1978 р. після Бухарестського землетрусу в Румунії з епіцентром в районі Вранча. У результаті зміни гідрологічного режиму на цьому руднику було виявлено водопритоки, дебет яких швидко збільшувався і згодом стабілізувався на величині 1000 м3 на добу. Попадання води в соляну копальню є аномальним явищем і загрожує її існуванню, тим більше, що води ці були поверхневі і утворили велетенську депресивну лійку, що і стало причиною утворення підземного карсту. Це зрозуміли і тоді, тому для попередження катастрофи були залучені найкращі спеціалісти тодішнього Союзу. З 01. 01. 1988 р. рудник був зупинений і перебував у стадії консервації. Всі технічні рішення знайшли схвалення іноземних спеціалістів, які в різний час проводили вивчення «Полімінералу» з метою створення спільного підприємства з виробництва мінеральних добрив. Виконання розроблених заходів дозволяло захистити рудник від затоплення до наступної експлуатації (запасів руди більше як 100 млн. т(тільки підготовлених до виїмки запасів було 8 млн. т). Ці роботи фінансувалися із держбюджету Союзу, а з 1992 року - України (фінансування було недостатнім від 20% до 50%). У 2001 р. ідеологія консервації рудника різко змінюється. Під надуманим приводом про відключення електроенергії ухвалюється рішення про «мокру» консервацію рудника, а фактично його затоплення. Це було наслідком помилки - проґавили, не зауважили, як переповнилися зумпфи і вода самопливом почала заповнювати шахтові виробки. Коли зауважили, то було вже пізно – затопило 5-й та частину 4-го горизонтів рудника. Ось тут і виникла ідея «мокрої» консервації. Тому вирішили узаконити цей процес, аби не відповідати, тобто затопимо і кінці у воду… (до цього ще й додалася аварія на цьому руднику – у клітьовий ствол впав шахтний 12-тонний електровоз, який вивів рудник повністю з ладу – цю історію тихенько зам'яли). Усе це робилося, незважаючи на Законодавство, яке забороняє ліквідувати копальні, у яких ще є невироблені запаси сировини. Сталося, можливо, це ще й тому, що в ній були зацікавлені інстанції, які були причетні до цього. Так, наприклад, Міністерство промислової політики України, до сфери якої входило і «Полімінерал» (як і вся гірнича хімія України), мало б зробити так, щоб галузь працювала та розвивалася. Але ж ні --- під проводом міністерства галузь припинила своє існування. Немає вже ні Яворівської, ні Роздольської «Сірки», через рік припинив свою діяльність калійний завод «Оріана» в Калуші… Чи не дивно це? Кому це вигідно? Відповідь банально проста – російським і білоруським виробникам, які стали монополістами на українському ринку (а ємність нашого ринку тільки по калію становить 1, 5-2 млн. т у рік! ). У результаті безконтрольного затоплення (а що цей процес саме, такий підтвердила знана німецька фірма UTEC, яка у 2010-1013 рр. проводила моніторинг за рахунок європейських коштів). Усвідомлюючи всі ризики, які несе бездіяльність у плані контролю за ситуацією, фірма UTEC запропонувала вести свій контроль за рахунок німецького фонду допомоги Україні. Минуло півроку, а реальних дій з боку України не відбулося. Абсолютно свідомо за рахунок Держбюджету знищено рудник із запасами калійної руди 100 млн. т, це унікальний випадок у СВІТІ! Знищена інфраструктура підприємства як транспортна, так і енергетична. Знищена унікальна дослідно-промислова установка в с. Кавсько тощо. У результаті проведеної мокрої консервації стоїть вщент заповнене ХВОСТОСХОВИЩЕ (рудники вже не мають куди приймати розчин). Саме звідти насувається катастрофа. Якщо повториться руйнація дамби, як у 1983 році, і розчин знову потрапить у Дністер (головний постачальник питної і технічної води Молдови), виникне міжнародний скандал. Впевнений, ми довічно будемо розраховуватися з народом Молдови. Тут буде вже не до Трускавця, його мінеральних вод і інфраструктури.  
Минув тиждень від обвалу, і що зроблено? Крім розмов, часто пустопорожніх, нічого. Заборонили рух вантажного транспорту на автодорозі в Трускавець. і все! А процес руйнації поверхні та утворення провалів йде. І його НЕ ЗУПИНИТИ !