церкви любої конфесії, які з метою виховання чи наказування, знаючи про свого прихожана все і навіть те, що він умовчав, (мова про тих, що звалили на себе непосильну ношу розбудови міста, держави і рахують себе рятівниками нації) мали б не стояти осторонь від такого довготривалого явища дерибану країни на всіх рівнях влади, повинні втрутися виховання або навіть відстороненням, а не ручкатися, бо відбувається незворотний процес- процвітає фальш, злодійство, появляється навіть повага до того, хто нечесно збагатився і т. д.