То який з того всього має вийти цімус? Маємо, допіру двох президентів: один- діючий, другий- хоче бути першим. Як ділити: два- на один, чи один- на два? І що- більше: 1:1, чи- пів на пів? Простому народові ці фрикадельки- до тралялячки: мільйони українців у магазині просять зняти зі шматка ліверки шкірку, аби дрібочку менше заважила, та стільки ж, зекономити. Вірити в те, що новоприйшлі зуміють краще домовитися зі спокусами, які, раптом, зваляться на їхні голови? Тоді треба було, аби кандидували ангели, а не мільйонери й мільярдери. Словом, верховенственна ситуація- за схемою кота Леопольда у стилі У. А. Е. : "Ребята, хватит ссориться- давайте пи. диться", пардон. Чи її так лише подають народові? Не хочеться не вірити нікому, але вірити- вже нема у кого. І може статися так, що 22 квітня знову виявиться лише черговим днем народження Леніна, для когось- днем ДДПВП. Словом, у панів- суцільні сабантуї за дерибан, а для більшості- просто "Прокинулися живі-здорові, то й слава Богу! ".