Місто почали руйнувати, ще за алкоголіка Брежнєва і продовжують до нині. Тоді почалось бурхливо розвиватись земляцтво, кумівство, родичі у владі і все тупіші, аморальні з кримінальними нахилами верстви населення, приводились до ресурсної бази країни. Руйнування почалось з знищення більше ніж четвертої частини архітектурного ансамблю площі і вулиці трускавецької, коли замість реставрації польських і австрійських будинків, їх знесли і побудували потворні казарми епохи комунізму. Далі все більше хуторянство знищувало культуру міста, процвітало хабарництво, злодійство, насилля, вбивства і все покривалось місцевим чиновництвом. Поки скарги від населення не набували критичної маси в Москві, тоді приїздили комісії з своїми силовиками, кого виганяли з влади, кого судили за злочини і тоді місто огортала тиша від чиновницького свавілля, але не на довго, бо владний змій не контрольований громадою завжди відроджується. Поки суди і силовики будуть підконтрольні владі а не громадам, злодії і бандити будуть сидіти в чиновницьких кріслах і скарбниці міст і країни будуть розкрадатись родичами, кумами і товаришами по чарці у владних структурах, і президенти не будуть відповідати перед судом за руйнівні рішення життєздатності і обороноздатності людей і країни.