Спасибі отцю Тарасу, що так правдиво відтворив події тих років, коли УГКЦ вийшла з підпілля. Саме так і було ( мій батько був учасником тих подій).  
Але є одне але, що не може не зачепити. Мені видалось ( можливо я перебільшую), що речення про вірян -"річників" було сказано в дещо зневажливому тоні. Вважаю, що отець сказав просто не подумавши. Адже це категорія людей, котра в міру своїх фізичних неможливостей НЕ може брати участь у Богослужіннях. І дуже добре, що така людина на Воскресіння Господнє знаходить силу прийти до храму. Не відштовхуймо таких людей! Всі ми діти Божі.