Площа тепер буде асоціюватися з Ватиканом у Римі: кавальчик території, відгородженої від решти світу, в одному, окремо взятому, місті. Залишилося ще зробити повну й абсолютну автономізацію ратуші (від решти світу): у підвалах відкрити міні-пекарню, міні-ковбасню, міні-пральню, міні-вбиральню (бо та, що здвору- наглухо й навічно закрита), міні-стриптиз, міні-бар й міні-румбарбар. Єдине "але": у Європі, та й довкола Ватикану у Римі, немає ані стовпчика, ані дротика- для відгородження, та що там казати- нема навіть стовпчиків між державами. Може, під тими іменними плитами вже лежать заасфальтовані рештки корупціонерів міста всіх часів і народів, а, щоб ніхто не здогадався- встановили поцілункову парасольку? І стане вона- як у Москві: естрадною площадкою посеред цвинтаря, якраз напроти головного пантеону? ! А що стосується магазинів й бізнесменів- то шкода лише найнятих ними рабів, бо гаратати на собі клунки й пакунки будуть саме вони, а не їхні рабовласники, причому- за ту ж зарплатню. Але студенти- й так хитрі: вони спокійно можуть торгувати прямо з машин, нащо собі ще зайвого тягаря завдавати на ще незміцнілі плечі? ! І заново постане довкола площі торговиця- як символ відродження давніх традицій українства. Відтак- виникне ще один базар, бо, пишуть, після масового скорочення кількості навчальних закладів в Україні всі проффесори мають бути забезпечені робочими місцями. Їм це не лячно, бо досвід попередніх останніх десятиліть переконує: нічого не бійтеся-все вже було.