Відіо-невідіо: вже так прозасідалися, що й плівка закінчилася, й кіна нема, й хутір- хутором. Мабуть, незабаром, заново почнуть по дві пари шкарпеток в одні руки продавати й одні труси- років на надцять, бо більше нема за що купити, та й навіщо, якщо ліфчик за 2 гривні на гуманітарках- то страшенна радість аборигенам, а плаття за гривню- суцільний кайф.