Зрозуміти що хоче галичанин деколи не ясно й не зрозуміло, натура похожа на русску, але халяву любить до нестями, й завжди шукае кого би на-бати. Колись знайомий мав кобету жив весело, заробляв гроші, але баба була ні риба ні мясо, все чогось варила воду, пока вона вирішила що хлоп не достойний такої поважної пані з села. Вигнала його, наробила собі синяків, підняла знайомих в прокуратурі та забрала собі хату та все хаті. Пройшли роки, хлоп давно женився, та переїхав жити на Захід, заробив все, став паном, і от взнає все те бивша, яка на той час була заміж за черговим хлопом, тай почала бігати до його мами та шептати все що та не чекала, що в неї така любовь, що можна сі всрати. Але мама ту паскуду зрозуміла, та гімну не повірила. Та от баба так шаленіла, аж пару років, пока не зрозуміла що пролучить дулю а не заграницю, й заради неї ніхто не буди розводитись та на ню кидатись. Та хлоп раптово виграе для її дитини грин карту в штати, їдь та міняй життя, але баба зла вже роками, й вона не дала своїй дитині кращого життя, й лишила доживати в Дрогобичі. От такі галицькі товарищі, всруся назло всім але в туалет попроситись не буду. З того і йде все те життя й буде йти пока Дрогобич не перетвориться на дорогу яка буде виглядати як Бич.