Та що то, пане, за дерева, якісь самі дев"ятиповерхові. На них вже ані мак не виросте, ані тюльпан не розквітне, ані хлопів не видно- лише брови та шлунки, а подекуди- шприци з тампонами, й надувні кульки з довколишніх аптек. Баби перестали бути бабами, жінки- десь, як п"ятдесят п"яте- через стонайдцять десяте, суцільне відмацтво імені ролика по телевізорі. Що тепер треба сказати дальнобійникам, якщо вони розмили сотні кілометрів доріг, бо самі, напевно, й зливи з гір випотрошили до низовиння. Гіренький той льос, не те, що у вас там, в Нюрнбергландах: за чотири місяці- жодного охочого бодай попоштуркувати в крисані міністерській. Всі повиїздили, а позосталі- торгують петрушкою на базарі, а тепер ще- й черпають воду з обійсть. Ото, вчасно карантин перепинив виїхати до Європи- тільки хто з вітчизняних дасть простому хлопові зароблену копійку, якщо всі- в одній кризі, як модні діри на рваних колінах в сучасних джинсах? !