Допоки не буде серед людей, за рідкісними винятками, правдивого братолюбства і не зникне ненажерність одних над одними й кровопивство, й поки не з"явиться раціональність у повсякденному житті- доти годі чогось сподіватися. Як не кажіть, а й Україну кожен любить до глибини своєї кишені. Правий був класик, правда, він, напевно, не бідував, але, бодай не знущався з тих, хто (на, у) нього працювали, хоча й це- не факт. Та й, досі Україною керують ті, кому вона не потрібна, хоча не завжди й не всім, хто керує, вона не потрібна: довкола них- завжди повно хитровишкварених іродів. Чи зарадить зі світом й сам Господь- вже починаєш задумуватися: Він там, у небесах, один, яко Творець, а на землі- як на землі: глупота попандопульства- наче визначальний чинник повсякдення. Може, отих попандопул пора вже гнати звідусіль, а то їм також властиво плодитися й розмножуватися? !