Ой Назаре, Назарочку,  
Бориславський сину,  
перестань пургу гонити 
щороку й щоднини.  
 
Бачили ми тебе й не раз,  
ну і шо нам з того,  
їздив ти і в Львів, й в Радехів,  
та далі там голод.  
 
Розкажи, де береш гроші?  
Звідки костюм модний?  
Де береш той хтивий погляд,  
в Саламахи чи в зе-раді Гордонній?  
 
Ой чуємо не вухами, чуєм не носом,  
щось не добре ти задумав 
над бойківським кльосом.  
 
Помятаєм, як був ти в нас в апараті разом,  
пили, їли, віддихали,  
а тепер я в хаті.  
 
Слухай друже схаменися,  
не дури ти Стьопу,  
ліпче ти верни мене  
зробимо Європу!