РІК СТЕПАНА БАНДЕРИ 
 
Микола Гук оголосив 2009 рік у Дрогобичі Роком Степана Бандери. Міський голова виявився звичайнісіньким “жрецем імпрези”, про що писав бандерівець Василь Іванишин. 
Рік, що відходить у минуле, не став для Дрогобича бандерівським, націоналістичним. Мерзенні місцеві політикани продовжували ділити між собою владу, безсоромно наживаючись на людській біді, купуючи машини, квартири, беручи хабарі. 
Ні, Микола Гук домігся перейменування вулиці Слюсарської на вулицю Степана Бандери, ходив під кунівськими (не бандерівськими! ) прапорами в річницю створення ОУН-УПА, та ще й прославився скандалом з поляками, які назвали одну з вулиць вулицею жертв ОУН-УПА, а наш мер не поїхав до них на знак протесту. Все це дріб’язкова шарпанина севастопольського морського офіцера з совєтським менталітетом на тлі величі духу Провідника. 
Дрогобич і Стебник стали жертвами грандіозної провокації з боку антиукраїнських сил, коли до влади прийшли псвевдонаціоналісти Микола Гук і Роман Калапач. Але в Україні ще не настав Рік Степана Бандери. Він обов’язково прийде. “Жерцям імпрези” не буде місця на нашому святі Націоналізму. 
 
Анатолій ВЛАСЮК