московитiв ще багато лишилося в дрогобиччинi, вони почали появлятись зразу як совети окупували зах. украiну, нищили не тiльки розумних та навчених людей, але й iх памятники але все що бiльш менш могло бути. За релiгi. мовчу, то були безбожники вихованi советскими сiонiстами ще з 1917 року. От напроти мого дiда хати жив такий собi ничим непримiтний чолов яга, якого москальня зробила була комунiстом, от вiн як мiг чиплявся до всього релiгiозного, а тодi в селi майже коло кажного двору була фiгурка де велика, де досить величезна, коло мого дiда у дворi була висока матiр божа яка накривае покривалом дiтей, вичсотою 4 метра, на квадратовому постаментi, поставлена ще за австрiякiв, прадiдом. Так от той зрадник сусiд почав ходити по селi з такими як сам та валити тi фiгури, якi люди мали та тримали в чистотi та все красили набiло. Його й просили й молили, нi почав трактором хоч вони були на подвiрi ламати вщент майже всi понищив, лишилось чудом пару штук, й в тому числi мого дiда яка не мозолила очi тому борьцю, правда вона вже як вiдiбрала влада землю стала находитись за парканом вiд хати за 10 метрiв. Кляли го люди, але не помогало вирос його син та дочка, дочку вiн видав за русского офiцера в самбiр а син почав робити в дрогобичi, та доiзджав в село завжди з роботи, й от одного разу пiдiбрала го машина по дорозi, та везла в сторону села й якраз перед селом та машина врiзуеться в трубовоз, й труба попадае в машину в мiсце де сидiв той син, й вiдтинае йому голову як, вiн вiдтинав тим памятникам голови, та валив тракторами. А вiн весь час боявся людей, тримав вовкодава здоровезного, хоча мiй дiд також тримав, чорного, причорного, якого цыганом називав. Пiсля того той комуняка пiшов сам з партii та сидiв тихо й почав до церкви ходити. Так ось про що я, памятник памятнику е велика рiзниця, тi дрогобицькi то памятник чужинцiв якi вбивали, грабували, та мучили людей-людьми iхназвати не можна, а прославляти й дивитись за ним то також грошi, йц чому мають платити украiнцi своiм мучиникам щей за те щоб тi могили вовкулакiв доглядали. Тому культурно перенести останки на край мiста, або спалити в крематорii, та й по всьому. Не робiть культу Стокгольмского синдрому, коли жертва любить ката, та вбивцю. Потом до того часу русськi платили за кожен памятник в европi своiх твердою валютою, а вам дулю з маком, тим iнакше все ж все позносили iм тi советскi символи. Вiдновiть могили своiм борцям та невинно загинутим, то буде спогад за своiх, а не за чужинцiв, ви ще монголо-татарам памятники збудуйте та доглядайте. Можна там поставити фiгурку релiгiозну, ангела чи матiр божу, чи щось друге, та розбити сквер.