Борислав: копер озокеритної шахти в подарунок та розповідь про мамонта |
Останні новини Дрогобича | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
31.08.2024 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
29 серпня під час сесії Бориславської міської ради прийнято рішення про безоплатне прийняття в комунальну власність Бориславської міської територіальної громади будівлі копра (споруди) озокеритної шахти, розташованої на вулиці Потік, 5. Про це повідомила пресслужба Бориславської міської ради. Копер, який уже є надбанням історії і нагадує сучасникам про славне минуле Борислава як центру видобутку озокериту, тепер офіційно належить громаді. Це стало можливим завдяки благодійній пожертві депутата міської ради, керівника МПП «Транспортник» Володимира Кузбита, який був власником цього майна і який з розумінням поставився до важливості збереження такого цінного об’єкта.Копе́р – споруда над стовбуром шахти, в якій розміщують напрямні та розвантажувальні пристрої для скіпів і клітей, а в деяких – ще й підіймальну машину. У Бориславі цей копер був встановлений над шахтою, з якої здавна видобували озокерит.
Чому це важливо для Борислава?
1. Збереження історії: копер є не просто спорудою, а свідком бурхливого минулого міста. Він розповідає історію про важку працю шахтарів, про розвиток промисловості та про те, яким було життя в Бориславі понад сто років тому.
2 Туристична привабливість: відреставрований копер може стати потужним магнітом для туристів. Він може бути включений до туристичних маршрутів, а також стати місцем проведення різноманітних культурних заходів.
Історична довідка
У 1880-х рр. у Бориславі в мікрорайоні Нижній Потік, на так званому «Новому Світі», було закладено нову велику шахту, глибина якої згодом досягла 255 м. Вважається найглибшою та найбільшою за промисловим видобутком озокеритною шахтою у світі. У 1939 р. видобуток із двох шахт становив 138 т, у 1945 р. – 481 т, 1946 р. – 622 т. Бориславське озокеритне рудоуправління було єдиним у світі виробником та постачальником медичного озокериту.
Бориславський мамонт: легенда, яка облетіла світ
А чи знаєте ви, що саме під час розробок озокеритових шахт, до яких належав цей копер, сталася дивовижна знахідка, яка назавжди увійшла в історію Борислава? Хочемо поділитись із читачами історією-легендою про Бориславського озокеритного мамонта.
В місті Бориславі, де зараз знаходиться озокеритова шахта, велися розкопки в пошуках земного воску (озокериту). Робітники натрапили на дивний об’єкт, який виявився бивнем мамонта. Обкопуючи його, знайшли цілого велетня-мамонта, який застиг в озокериті. Мамонта витягнули з-під землі й австрійська влада вирішила забрати його як справжню цінність до Відня, щоб збагатити якийсь з музеїв столиці.
Проте під час спроби вивезти мамонта з Борислава сталася пожежа на залізничній станції, і згоріло багато вагонів, хоча той, в якому був мамонт, вцілів. До наступної спроби готувалися ретельніше, адже експонат був дуже цінним!
І почалася його легендарна мандрівка… Мамонт потрапив до Австрії, проте через початок Першої світової війни не був експонований. Після війни мамонт спочатку був відправлений до Італії, а потім переїхав до Парижу. На початку серпня 1939 року мамонт був виставлений в музеї у Парижі, проте експозиція тривала недовго через початок Другої світової війни. Мамонт був перевезений до Берлінського музею природознавства, і є легенда, що сам Адольф Гітлер фотографувався з ним. 1945 року, коли радянські війська зайняли Берлін, мамонт був викрадений і вивезений до московії. Невідомо, що з ним сталося в наступні роки. Вважають, що мамонт був знищений або загублений. Але є й ті, хто вірить, що він все ще зберігається десь у росії, хоча місце його знаходження невідоме. Можливо, колись його знову знайдуть, і ми побачимо бориславського озокеритового мамонта!
Зображення "Озокеритовий мамонт стелить телеграфний кабель дном океану" згенеровано ШІ до виставки "CyberBoryslav: назад у майбутнє" у Бориславському ТІЦ Переглядів: 533
Додати коментар
|
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5997 днів)