.jpg)
У червні 2023 року на Львівщині пронеслась руйнівна стихія. Внаслідок потужної зливи гірські потоки знищили інфраструктуру в багатьох населених пунктах. Львівська обласна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій розпорядилась невідкладно розчистити русло річки Східничанки, в якій вода піднялася на 1,5 метра (за іншою інформацією або на інших відрізках русла – на три метра).
Це розпорядження не усунуло головної причини повені – хижацьку вирубку лісів у Карпатах, які стримували атмосферні опади влітку і восени, а навесні не допускали стрімкого танення снігів. На цьому наголошує Leopolis.news.
Іван Піляк, очільник Східницької територіальної громади, розповів, що впродовж трьох годин із неба лило наче із відра. А за якийсь час прийшла велика вода. Внаслідок негоди в околицях Східниці були пошкоджені мости, готелі, приватні будинки, автомобілі тощо. Старожили розповіли, що останнього разу річка Східничанка так швидко піднімалась ще у далекому 1969 році.
У Східниці давно виношували ідею побудови нового мосту через річку Східничанку на стратегічній трасі, яка з’єднує Львівщину через Борислав, Східницю та Турку із Закарпаттям. Було оголошено відповідний тендер. Його переможцем стало приватне підприємство «Спецавтогідробуд». Наприкінці грудня 2020 року його директор Іван Кремінець уклав зі Східницькою селищною радою «Договір № 28/12/20» стосовно закупівлі будівельних робіт за посередництвом тендера «Нове будівництво моста через річку Східничанка з підходами по вул. Кропивницькій (ДК 021:2015: 45220000-5: Інженерні та будівельні роботи)». Очікувана вартість проєкту становила майже 30 мільйонів гривень.
Стрийське ПП «Спецавтогідробуд» належить підприємцеві Леону Урумяну, в якого зіц-головою чи то пак директором працював Іван Кремінець, а раніше він провадив у Львові активну бізнесову і партійну діяльність, був головою одного львівського партійного осередку.
На підставі договору і календарного плану Іван Кремінець зобов’язався за майже 28,5 мільйонів гривень відремонтувати міст через Східничанку до кінця грудня 2021 року.
За цю роботу Східницька селищна рада переказала підрядникові Кремінцю 28 682 268 гривень двома траншами: у 2020 році – 10 932 974,02 грн., а в 2021 році – 17 749 293,98 гривень.
Взяті на себе зобов’язання Іван Кремінець не виконав, хоча бюджетні гривні сумлінно поклав у свої глибокі кишені.
На початку вересня 2025 року керівник Дрогобицької окружної прокуратури Юрій Масяк заспокоїв громаду Східниці, що прокуратура і Бориславський суд уже четвертий рік поспіль наполегливо працюють із метою справедливого покарання для Івана Кремінця за вірогідне фінансове шахрайство під час проведення ремонтних робіт.
Прокурор Масяк пише: «В судовому засіданні 12 листопада 2024 року суд виніс ухвалу призначити повторну судову будівельно-технічну експертизу по об’єкту, проведення якої доручено експертам Львівської НДІСЕ, яка на даний час триває. Будівництво неможливо проводити».
Це означає, що була попередня експертиза Львівської НДІСЕ, висновки якої не задовольнили одну зі сторін цієї кримінальної справи. Можна припустити, що це була сторона обвинувачення або, як написав прокурор, сторона захисту. Потім була повторна експертиза, про яку згадав прокурор, а станом на березень 2026 року триває вже третя експертиза, в якій беруть участь експерти Володимир Переймибіда та Іван Грушицький із Тернопільського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз (КНДІСЕ).
За посередництвом ухвал, винесених у Бориславському міському суді, можна безконечно проводити експертизи – аж до другого Пришестя Христового. А ще прокурор не повідомив, чи його відомство зуміє повернути Східниці привласнені бюджетні мільйони.
Судова справа підсудного мільйонера Кремінця
У Бориславському міському суді кримінальну справу Івана Кремінця слухає суддя Світлана Ткачова, яку в травні 2022 року перевели у Борислав із Краматорського міського суду. Першу ухвалу в зазначеному кримінальному слуханні суддя винесла 12 січня 2023 року, призначивши підготовче судове засідання.
Підсудного Кремінця прокуратура звинуватила у розтраті бюджетних коштів в особливо великих розмірах під час вірогідної імітації ремонту моста на території Східницької громади через річку Східничанку. Підозрюваному інкримінують частину 1 статті 366, частину 5 статті 191 та частину 2 статті 209 Кримінального кодексу.
Стаття 366 передбачає покарання штрафом або обмеженням волі на строк до 3-х років і заборону ремонтувати мости теж упродовж 3-х років.
Стаття 191 передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 12 років, конфіскацію всього чесно нажитого і поцупленого майна, а також заборону виконувати будівельні роботи впродовж 3-х років.
Стаття 209 передбачає позбавлення волі на строк від 5 до 8 років, конфіскацію всього майна − набутого і привласненого, і традиційно 3 роки не підходити до будівельних майданчиків.
У статті 209 «Легалізація (відмивання) майна, одержаного злочинним шляхом» цікавою є преамбула про кримінальні дії, вчинені повторно або за попередньою змовою групи осіб, або у великому розмірі. У нашому випадку підходить «відмивання привласненого у великому розмірі», тому що в судовій справі фігурує лише один підозрюваний. Хоча важко припустити, що Іван Кремінець є аж настільки неперевершеним кримінальним гуру, що одноосібно зумів провернути таку багатомільйонну оборудку.
Підсудний Кремінець передбачливо відмовився від пропозиції судді Ткачової щодо колегіального (троє суддів) слухання його кримінальної справи. Підозрюваний впевнено почуває себе у Бориславському міському суді, адже віддавна загартований у львівських судах. Перший свій професійно-бізнесовий борг він виплатив ще на початку 90-х років XX століття.
Прелюдія до судового слухання карної справи
Нинішня кримінальна епопея спритного Івана Кремінця розпочалась у серпні 2021 року, коли прокуратура і слідча група поліції звернулись у Дрогобицький міськрайонний суд із клопотанням надати доступ до приміщення ПП «Спецавтогідробуд» із метою вилучити документацію, яка стосується тендеру, договору, інших документів будівельних робіт на мості через річку Східничанка.
Своє клопотання прокуратура Дрогобича обґрунтувала результатами моніторингу тендеру, під час якого в прокуратури закралась підозра «можливої розтрати бюджетних коштів і неправових дій, які могли вчинити службові особи та приватне підприємство».
Слідча суддя Дрогобицького міськрайонного суду Лілія Герасимків з незрозумілих причин відмовила слідчій групі в доступі 25 серпня 2021 року вперше, а 1 вересня 2021 року – вдруге. Лише із третього заходу – 13 вересня 2021 року – суддя Герасимків зізволила надати слідчій групі доступ до запитуваної документації терміном на 30 днів.
Судову справу Івана Кремінця складно всебічно дослідити на етапі неостаточного завершення її слухання, адже вона переміщувалась у судовому трикутнику між Дрогобичем, Львовом і Бориславом. А ще і Житомирська військова адміністрація плутається поміж сторонами цієї справи, вимагаючи, щоби їм повернули 2 208 100 гривень і 13 копійок. Ці кошти Житомирська адміністрація начебто хотіла скерувати у Бердичів для ремонту моста, а випадково надіслала у «Кредобанк» на банківський рахунок ПП «Спецавтогідробуд». От як цікаво! Де міст у Бердичеві, а де – у Східниці? І звідкіля у Житомирі дізнались банківський рахунок Івана Кремінця? Житомиряни кажуть, що випадково. Коли на кону понад два мільйони гривень ще й не такі дива трапляються.
Непослідовність у судових рішеннях
Ухвалою слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Зоряни Павлів від 25 серпня 2022 року підозрюваному Іванові Кремінцю обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 3399 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 8 432 919 гривень. Львівський апеляційний суд (головуючий суддя Альберт Белена, судді Василь Головатий і Олег Березюк) своєю ухвалою від 5 вересня 2022 року залишили без задоволення апеляційну скаргу підсудного Кремінця, а ухвалу слідчої судді Дрогобицького суду Зоряни Павлів – без змін.
Чотири рази Дрогобицький міськрайонний суд (до 16 січня 2023 року) продовжував ухвалу тримати Івана Кремінця під вартою, або внести заставу в розмірі 8 432 919 гривень. У визначенні суми застави прокуратура теж застосувала логіку: скільки привласнив – стільки ж і внеси для застави.
Аж раптом 1 лютого 2023 року суддя Ткачова, припускаємо що з метою щиросердечної благодійності, ухвалила зменшити фінансову заставу Іванові Кремінцю у вісім разів: із 8 432 919 гривень − до 1 019 920 гривень, аби підсудний Кремінець збільшив свої шанси вийти з-під варти.
Прокурорське відомство і собі вирішило не пасти задніх. Наступного судового засідання, яке відбулось 10 лютого, прокуратура клопотала, щоби підсудному Кремінцеві змінили запобіжний захід: перевели його із Дрогобицького СІЗО до Львова – у комфортну квартиру підсудного. Щоправда, підсудному заборонили виходити з дому в нічний час, аби якісь хулігани випадково не створили йому неприємності. А вдень підозрюваний Кремінець може робити все, що йому заманеться, навіть із електронним браслетом на нозі.
Під час згаданого судового засідання 10 лютого виник прокурорський курйоз. У засіданні взяли участь п’ятеро заявлених осіб:
■ ОСОБА_1 – суддя Ткачова;
■ ОСОБА_2 – секретар судового засідання;
■ ОСОБА_3 – підсудний;
■ ОСОБА_4 – прокурор Дрогобицької окружної прокуратури;
■ ОСОБА_5 – адвокат підсудного.
Прізвища перелічених дійових осіб відомі. Аж раптом у судовому засіданні з’явився невідомий прокурор ОСОБА_6 і клопотав, щоби підсудного, який позбавив сотні тисяч мешканців і туристів Бойківщини можливості пересуватися новим мостом, випустили на волю під домашній арешт.
Суддя Ткачова, яка під час попереднього судового засідання одноосібно у вісім разів зменшила розмір застави, без заперечень погодилась із клопотанням прокурора ОСОБИ_6.
Ще залишилось відкритим питання, чому під час судового засідання 10 лютого 2026 року не були присутніми ОСОБА_7 – представник потерпілої Східницької територіальної громади, скажімо Роман Майстрик, як і ОСОБА_8 – захисник (адвокат) потерпілої сторони. А відсутність у судовому засіданні потерпілої сторони трапилась через персональне посадове недбальство судді Ткачової, чи це була спланована солідарна схема суду, прокуратури і захисту підсудного, який поцупив мільйони бюджетних коштів?
Казус Белени у Львівському апеляційному суді
Не погоджуючись із ухвалою судді Ткачової стосовно зменшення розміру фінансової застави, прокуратура подала апеляцію, оскільки вважала, що суддя Ткачова не прислухалась до обґрунтувань прокурорського відомства. Адже підсудний Кремінець у період від 24 грудня 2020 року і по 24 серпня 2022 року перевів із рахунку ПП «Спецавтогідробуд» на свій власний рахунок кошти на загальну суму 15 926 100 гривень, які в подальшому перевів у готівку через термінали, банківські каси і банкомати.
У судовому засіданні на запитання прокурора, де поділись майже 16 мільйонів, які підсудний зняв із рахунку ПП «Спецавтогідробуд», Іван Кремінець відмовився відповісти. Цей факт, переконана прокуратура, підтверджує і доводить можливість підсудного, при наявності такої значної суми коштів і відсутності соціальних зв’язків (немає ні дружини, ні дітей), залишити свою квартиру і залягти у якомусь добре законспірованому притоні, у львівській Індії, наприклад.
Дивина та й годі. З одного боку прокуратура не хоче зменшувати розмір застави, щоби підсудний Кремінець не вийшов із СІЗО і не втік із мільйонами гривень, а з іншого – клопотала про утримання підсудного в домашніх умовах. Можна припустити, що прокуратура вважає битого в тім’я бурхливим підприємницьким життям Івана Кремінця фраєром вухастим, який із електронним браслетом приведе силовиків до місця схову багатомільйонної готівки.
Водночас і колегія суддів у складі Альберта Белена, Василя Головатого й Оксани Маліновської-Микич, які отримують із бюджету мільйонні річні зарплати (2 850 995 грн; 3 079 044 грн і 2 594,660 грн відповідно) не перейнялась питанням, куди зникли бюджетні кошти для ремонту моста. Колегія суддів на чолі з головуючим суддею Альбертом Беленою ухвалили рішення залишити без задоволення апеляційну скаргу прокурора Дрогобицької окружної прокуратури про повернення підсудному Кремінцеві розміру застави до раніше ухваленої в суді − до 8 432 919 гривень.
Якщо 5 вересня 2022 року колегія суддів – головуючий Альберт Белена, Василь Головатий і Олег Березюк – ухвалили тримати Івана Кремінця під вартою зі заставою 8 432 919 гривень, то вже 20 лютого 2023 року ті ж самі судді Альберт Белена і Василь Головатий кардинально змінили свою точку зору на користь підсудного мільйонера. Із якого дива? Або завдяки якій мотивації?
Це лише поверховий зріз судового кримінального провадження стосовно викрадення мільйонів бюджетних коштів. Будемо поступово поринати у глибину парадоксальних судових ухвал, число яких наближається до сотні, щоби виявляти й інші абсурдні грані цього судово-кримінального багатокутника.
А тим часом стратегічна дорога з Дрогобицького регіону на Закарпаття уже понад п’ять років не може повноцінно функціонувати через зруйнований міст. Через існуючи тимчасову переправу не можуть проїхати великі вантажівки, автобуси, спеціальна техніка, що унеможливлює нормальний соціально-економічний розвиток та захист цього курортного регіону. Відсторонилась від вирішення цієї проблеми і обласна влада. Також хотілось би почути і позицію прокуратури щодо порушених у публікації питань.
Наступне судове засідання у справі ремонту зруйнованого моста у Східниці під головуванням судді Ткачової відбудеться 31 березня 2026 року о 12-й годині у приміщенні Бориславського міського суду. З огляду на суспільну значимість ситуації було б доцільно судовій владі забезпечити публічну трансляцію цього засідання. Також на нього можуть прийти мешканці навколишніх громад, щоб зрозуміти, як українське правосуддя звершує чесний і законний розгляд справи про вкрадені 15 млн грн бюджетних коштів.
Переглядів: 1017
|
.jpg)
.png)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
