.jpg)
Дякуючи прогресивному керівництву департаменту міського господарства Дрогобицької міської ради, яке стало мегаактивним в соціальній мережі Facebook, воно нам нагадало певні події, які ми призабули. Ця стаття повертає нас у березень 2023 року. Вона є першою частиною серії дописів щодо діяльності комунальних підприємств та влади Дрогобича і, судячи з фактів, ця історія не про розвиток міста, а про системне зловживання бюджетними коштами.
Не можуть дрогобицькі чиновники без дерибану, ніяк не можуть. І це вже давно перестало бути емоційною оцінкою. Це – ознака системи. Поведінка, яка більше нагадує не політичну відповідальність, а хронічну залежність від розподілу чужих грошей.
У медицині це назвали б клептоманією – коли неважливо, скільки маєш, головне – сам процес привласнення.
Схема, яка працює як годинник
7 лютого 2023 року Департамент міського господарства Дрогобицької міської ради оголосив тендер на «Капітальний ремонт дороги по вул. Стрийська (від вул. Лесі Українки до вул. Винниченка)». Очікувана вартість – 81 400 000 грн.
Участь у торгах взяли три компанії:
• ПП «Вестінвестбуд» – 81 150 000 грн.;
• ТОВ «Автомагістраль-Південь» – 80 230 000 грн.;
• ТОВ «Онур Конструкціон Інтернешнл» – 77 290 000 грн.
Здавалося б, у прозорій системі публічних закупівель переможе той, хто запропонує найнижчу ціну. Але не в Дрогобичі. Перемогу отримує ПП «Вестінвестбуд» – компанія з найвищою пропозицією. Різниця з найвигіднішою ціною – майже 4 000 000 гривень. І тут починається найцікавіше.
Не підходять, бо занадто дешеві
Щоб пояснити абсурдний вибір, дешевші пропозиції просто… відхиляють. Формально – через «невідповідність документації». Фактично – через небажання допустити їх до перемоги.
Це класична схема ручного управління тендерами:
1. Створюється видимість конкуренції.
2. Заходять сильні гравці з нижчими цінами.
3. Їх «зливають» через формальні причини.
4. Перемагає «потрібний» підрядник.
І все це – під прикриттям закону, нібито законно, офіційно..
Хто цей «переможець»?
ПП «Вестінвестбуд» – компанія з доволі скромним бекграундом:
• Статутний капітал – 1000 грн.
• Податковий борг перед участю – понад 21 000 грн.
• Мінімальний досвід у дорожньому будівництві (всього кілька об’єктів локального рівня).
• Реєстрація за адресою, де «прописано» ще кілька фірм.
Тобто в закупівлі переміг не профільний гігант інфраструктури. Це – типовий «тендерний гравець», який виграє не досвідом, а зв’язками. І головне: у тендерній документації компанії відсутні ключові технічні документи, які сам же замовник вимагав. Але це не стало перешкодою.
Аналітика: не помилка, а система
Те, що сталося – це не випадковість і не «людський фактор». Це чітко вибудувана схема. Ознаки, які прямо вказують на можливі зловживання:
• Ігнорування критерію найнижчої ціни;
• Масове відхилення дешевших пропозицій;
• Перемога компанії з сумнівною репутацією;
• Закриття очей на відсутність критичних документів;
• Потенційна переплата з бюджету – мільйони гривень.
У нормальній системі хоча б один із цих факторів став би підставою для перевірки. Це вже не порушення. Це – індикатор того, що система закупівель використовується як інструмент розподілу коштів між «своїми».
Іронія, яка вже не смішна
Згадується старий анекдот:
- Моня, хто щасливіший: той, хто має сім мільйонів, чи той, хто має сім дітей?
- Той, хто має сім дітей. Бо він може зупинитись. А той, хто має сім мільйонів – ніколи.
Тож у випадку з дрогобицькими чиновниками зупинятись ніхто не збирається.
Історія з ремонтом вул. Стрийської – це не просто один тендер. Це лакмусовий папірець всієї системи управління містом.
Якщо факти, викладені вище, відповідають дійсності – мова може йти не про адміністративні порушення, а про ознаки кримінальних правопорушень, пов’язаних із розтратою бюджетних коштів та зловживанням службовим становищем. Бо на нашу субʼєктивну думку, в Дрогобичі дерибан – це не виняток, а правило…
.jpg)
Переглядів: 1257
|
