.jpg)
Депутат Дрогобицької міської ради Павло Цвігун знову звертається до громади міста. У своєму публічному зверненні викриває людські вади керманича міста Тараса Кучми, який в ідеї має бути прикладом для всіх, однак, як вважає автор звернення, насправді є лицеміром. Подаємо нижче текст звернення.
Шановні громада та підписники!
Подивіться уважно відео до кінця, а хто має час та бажання – читайте текст теж, адже вони одне одного доповнюють!
Коли мені закидають, що я винен в тому, що в кріслі мера Дрогобича сидить недостойна особа, то я це визнаю, на відміну від 13 тис., які теж за нього проголосували! І хочу сказати, що не помиляється лише той, хто нічого не робить! Але я маю честь визнавати свою помилку!
Я говорю відкрито про ті речі, про які багато хто з вас говорить лише між собою або пишуть з фейкових і анонімних сторінок, боячись мстивого містечкового наполеончика!
Я його ніколи не боявся і не боюсь!
Я розумію, що негідна крісла мера особа старатиметься любими методами мене облити брудом та вигаданими, немаючими під собою підґрунтя, історіями і т.д.! Я і цього не боюсь!
Коли фарисей розповідає про кляузи «кгбешників», то забуває сказати, що сам цим і займається! Він тільки за 2025 рік три рази писав до очільника ОВА М. Козицького, до ОП Єрмаку, до омбудсмена Лубінця, до Національного агентства України з питань державної служби!
І це тільки той короткий список, про який мені повідомляли, адже з цих інституцій приходили запити!
Так хто – кдбешник?
Нещодавно всі працівники міської ради, більшість з яких є у мене в друзях ФБ, активно почали перепощувати та коментувати допис з публічної сторінки простроченого «мера», мовляв, який я невихований і поганий депутат, адже ніби-то показав меру середній палець!
Але чомусь вони не постили те, як «мер» лається до мешканців, як займається рукоприкладством, як відверто хамить і ображає депутатів!
Де ваші дописи, шановні?
Тому я вирішив написати невеличкий пост про «мера»-фарисея і викласти відео моментів його хамської та злочинної поведінки відносно опонентів всіх рівнів – від пересічного мешканця до депутата та мера міста Стебника!
Також нагадаю, що особа, яка займає крісло міського голови, є політичним туристом, адже змінив як мінімум три партії: Пора, Народний контроль та УДАР.
Читайте, дивіться, думайте, репостіть, щоб люди бачили, хто сьогодні керує, дерибанить та знищує наше рідне місто!
Отже…
Фарисей – це не просто лицемір або ханжа. Це людина, яка прикривається правильними словами, щоб робити неправильні речі. І коли різниця між словами та діями стає прірвою – це вже не політика. Це діагноз.
Міський голова – це насамперед обличчя міста. Це про стандарт, про відповідальність, про приклад.
Але що робити, коли замість цього – відверта протилежність?
Коли містом керує людина з минулим, заплямованим корупційними вироками і поведінкою, яка більше нагадує дворові розбірки, ніж управління громадою?
Руки в кишенях
Лексика – гопника з підворіття.
Поведінка – агресивна та неконтрольована.
Повага до людей – відсутня як явище.
Образи летять у бік усіх: активістів, депутатів, незгодних. Навіть святе – не межа (ми пам’ятаємо його хамські коментарі до священнослужителів церкви Пресвятої Трійці).
Це вже не випадковість. Це система
Під прикриттям гучних «проєктів» – спроби тихо відкусити шмат землі в центрі міста!
Під красивими словами – банальні особисті інтереси.
Під розмовами про розвиток – відвертий дерибан цілої ТГ.
Історія з землею в центрі міста, біля пам’ятника Т.Шевченку – показова.
Спочатку – «тест» із шапіто.
Потім – спроба провернути серйознішу схему.
Без реакції – значить можна. Саме так це у нього працює.
А коли хтось намагається поставити запитання – починається вистава.
Не відповіді, а потік бруду: «путіноїди», «московити», «мразі», «шакали», «кгбешники», «мерзотники»…
Це не сила. Це слабкість, замаскована під крик.
Це рівень людини, яка не здатна ні аргументувати, ні відповідати за свої дії.
І поки одні будують діалог – він руйнує все навколо.
За десять років при владі – жодного прориву. Жодного системного результату. Жодного відчуття, що місто рухається вперед. Натомість – занедбані прОстори, розбиті дороги і повна відсутність реальної стратегії розвитку. Місто перетворене на суцільний базар! Все, чим він може хизуватись і це робить постійно – лише площа!
Стратегія – це лише якась ефемерна видимість, сформована за допомогою GPTчату.
І це не розвиток. Це стагнація з ознаками деградації. Бо коли у керма – людина без внутрішніх обмежень, без поваги і без відповідальності, місто стає віддзеркаленням його порожнечі.
І що саме найгірше – це вже перестає дивувати.
Це стає нормою.
А нормою це бути не повинно.
Переглядів: 2193
|
