Поки Львів 1 травня 2026 року запровадив реальну пільгу 100 безкоштовних годин паркування щомісяця для ветеранів та людей з інвалідністю внаслідок війни, сусідній Дрогобич того ж тижня пішов геть іншим шляхом. Шляхом, який красномовно характеризує справжнє, а не показне ставлення місцевої влади до тих, хто захищає Україну.
20 квітня 2026 року відбулося засідання виконавчого комітету Дрогобицької міської ради. На порядку денному – підвищення тарифів на паркування. Вулиці Шолом-Алейхема, Миколи Лисенка, Івана Франка, Данила Галицького, Пилипа Орлика – скрізь по 20 гривень за годину. Рішення прийняли. Мовчки. Без жодного слова про тих, хто, можливо, повернувся з фронту без ноги і тепер змушений платити за кожну хвилину стоянки поруч із медичним закладом чи соціальною службою.
22 квітня 2026 року ми надіслали до Дрогобицької міської ради офіційний інформаційний запит № 006.04/26 з простими питанням, а в одному з пунктів поцікавилися, чи існують пільги на паркування для ветеранів ЗСУ та військовослужбовців? Відповідь прийшла. І ось він, третій пункт, який варто запам’ятати кожному мешканцю громади:
«Для ветеранів Збройних Сил України, військовослужбовців пільг при користуванні майданчиками для паркування в м. Дрогобич не передбачено», – Володимир Суда, КП «СМУ».
Міський голова Дрогобича Тарас Кучма – людина, яка не пропускає жодної нагоди сфотографуватися з військовими, виголосити зворушливу промову на День захисника чи написати черговий пост про підтримку ЗСУ. Стрічки соціальних мереж, офіційні звіти, урочисті засідання – скрізь «ми з армією», «дякуємо героям», «Дрогобич пишається вами». А в реальності? Ветеран, який повернувся додому – можливо, з пораненням, можливо, з ПТСР, можливо, без кінцівки – паркує свій автомобіль у центрі Дрогобича і платить рівно стільки ж, скільки будь-який інший громадянин. Тому що «пільг не передбачено».
Це і є справжня ціна гучних слів.
Львів – обласний центр, велике місто з розвиненою інфраструктурою – знайшов і ресурс, і політичну волю запровадити 100 безкоштовних годин щомісяця. Окремий електронний реєстр, персональний код у SMS, чітка система – все продумано, все працює.
Дрогобич – місто менше, так. Але це не виправдання, це – відмовка. Бо для того, щоб внести ветеранів до списку пільговиків при паркуванні, не потрібні мільйонні бюджети. Потрібна лише політична воля і елементарна повага до людей, які ціною власного здоров’я і життя тримають фронт.
Ні того, ні іншого в Дрогобицькій міській раді, схоже, не знайшлося…
Ситуація в Дрогобичі – це не дрібний адміністративний недогляд і не технічна помилка. Це симптом системного лицемірства, коли підтримка армії існує виключно у форматі публічного піару, але зупиняється рівно там, де починаються реальні рішення і реальні витрати.
Підняти ціни на паркування виконком встиг. Подбати про тих, хто воює – «не
Передбачено».
P.S.Кожна громада в Україні сьогодні обирає, чим вона є насправді: тією, що підтримує захисників на ділі, чи тією, що робить це виключно на камеру. Дрогобицька міська рада свій вибір вже зробила, і цей вибір зафіксований у офіційній відповіді на запит Nº 006.04/26.
Ветерани Дрогобича заслуговують на більше, ніж красиві слова міського голови та рахунок за паркування.
Влада, яка не спроможна зробити навіть цей мінімальний крок назустріч своїм захисникам, не має морального права говорити від їхнього імені. І мешканці громади мають право запитати: якщо не зараз, то коли? І якщо не для ветеранів, то для кого?
Переглядів: 691
|