Ніч на 28 серпня 2019 року стала найстрашнішою сторінкою в сучасній історії Дрогобича. О 02:30, коли місто спало, під'їзд чотириповерхового будинку №101 на вулиці Грушевського раптово склався як картковий будиночок. Трагедія вмить обірвала життя вісьмох людей, які опинилися в пастці під тонами бетону та цегли.
Серед загиблих опинилася ціла родина, яка жила на одному з поверхів: 5-річний Давид Стахів – наймолодша жертва катастрофи, його 21-річна сестра Анна Груздєва та їхня 64-річна бабуся Валентина Джуринська.
Під завалами також обірвалися життя літніх дрогобичанок: 80-річної Євгенії Нищук, 79-річної Катерини Горняк, а також 44-річної Ольги Баран, яка неодноразово скаржилася чиновникам на аварійний стан споруди. Катастрофа забрала життя двох чоловіків: 42-річного Валерія Пилипціва та 57-річного Степана Мисіва.
Суть цієї трагедії – не в природному лихолітті. Мешканці роками благали про допомогу, вказуючи на підмивання фундаменту та глибокі тріщини в опорних стінах. Були вони на прийомах і в міського голови Тараса Кучми. Проте крики про порятунок ігнорували, аж поки стіни не поховали під собою мирних людей.
Головною причиною того, що за смерть вісьмох дрогобичан ніхто не поніс реального покарання, став цинічний процесуальний саботаж та бюрократичне затягування часу.
Лава підсудних у цій справі була штучно звужена: топпосадовці мерії взагалі уникнули підозр, переклавши провину на рядових виконавців – головного інженера та майстриню місцевого ЖЕО.
Проте навіть ці двоє обвинувачених вийшли на волю чистими перед законом через шокуючу «помилку» сторони обвинувачення. Органам прокуратури забракло всього кількох днів: вони підписали обвинувальний акт у крайній термін досудового розслідування, але до суду документ надійшов із запізненням, що є грубим порушенням Кримінального процесуального кодексу України.
У результаті Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області був змушений закрити кримінальне провадження. Справу ліквідували без розгляду по суті, а цивільні позови постраждалих сімей про компенсацію збитків просто залишили без розгляду. Юридична петля розв'язалася завдяки чиновницькій солідарності та процесуальним лазівкам, залишивши родичів загиблих сам на сам із їхнім вічним болем і без жодної краплі справедливості.
Дрогобичани кажуть, що за цим стирчали вуха Кучми, який насамперед захищав себе.
Переглядів: 813
|
