Алкоголізм, наркота, десятки кримінальних справ – це лише квіточки в біографії скандального Миколи Лагодича. Бо такими діями він наражає на небезпеку лише себе і своє оточення, але КГБізм, чекізм та прихильність до влади радянської росії – це вже національна небезпека держави.
Немає людини, яка не чула про КГБ (КДБ). Бо це одна з найжахливіших служб радянської росії. Її створили у 1917 році під назвою ВЧК (Всеросійська надзвичайна комісія) після Жовтневої революції для боротьби з «контрреволюцією» та саботажем в Україні. ВЧК стала символом червоного терору та репресій.
Згодом ВЧК перетворилася на НКВС, МДБ, а згодом у 1954 році – на КДБ (Комітет державної безпеки СРСР). КДБ продовжив традиції контролю за людьми, розвідки та контррозвідки, залишаючись ключовою силою режиму до розпаду СРСР у 1991 році. КДБ переслідував дисидентів, інтелектуалів і всіх, хто виступав проти радянського режиму та всіх патріотів України. Не треба заглядати далеко, в нас під носом – у центрі Дрогобича у будівлі нинішнього фізмату ДДПУ на вулиці Стрийській була тюрма НКВС (Народний комісаріат внутрішніх справ СРСР). Там закатували тисячі дрогобичан і людей з навколишніх регіонів, які були патріотами України. Буквально декілька тижнів тому на центральній площі Ринок ми мали чергове перепоховання останків жертв НКВС.
Після цих жахіть історії і знищення українців службами КДБ ще тоді юний Микола Лагодич мріє стати агентом КДБ. Про що мріє? Знищувати українців? Вбивати і катувати, як його попередники? Так, Микола Лагодич сам це озвучив (відеозізнання додаємо). Після закінчення школи Лагодич, мріючи стати агентом спецслужб, вступає до Вищої школи КДБ. Але він не встиг закінчити навчання, бо розпався СРСР і відповідно ця спецслужба також. Він був дуже розчарований, що його кар’єра завершилась. Коли його заарештували вже новостворені українські правоохоронні органи, то у віці 21 року Лагодич навіть намагався у карцері покінчити життя самогубством, розпоровши собі живіт. Наскільки сильно його вразив факт, що він вже не зможе стати в пригоді радянському союзу. За дивних обставин, через декілька місяців Лагодича випустили з в’язниці.
Шокуючим фактом є те, що зараз, на 11 році війни з росією, він не боїться цього озвучувати публічно. Хто за ним стоїть? Російські спецслужби? Тепер стає зрозуміло, як у 90-х йому вдалося безкоштовно отримати у власність ключову нерухомість у Дрогобичі та Трускавці. Можна здогадатися, чому йому вдається уникати тюрми за весь його кримінал. І як його дітям вдається за перераховані на Кіпрські офшори гроші вести розкішне життя за кордоном. Можливо, Лагодич все-таки реалізував свою дитячу мрію стати агентом КДБ, ну тепер вже ФСБ?
Переглядів: 1290
Коментарі (20)
ти розвіва всіх отих мудриї таке придумати молодець! Так тримати!
всi хто служить в батальйонi Монако, а також в допомомiжних загонах пiдтримки того батальона е пацагами з КГБ. Просто звання у кожного рiзнi. У Дрогобичi який не допомiг армii нiчим-наглядний приклад. Так що-ми бандеровцы из КГБ, то воно, то тi смi перевертнi якi у вiйну по селах людей розстрiлювали переодiтi в бандеровцiв та в УПА.
Щось підозріло часто стали писати про "волонтерів", котрі з мало не жебраків, за дуже нетривалий час поставали мільйонерами (звісно- підпільними). То у нас так багато "династій"? Скільки трильйонів міжнародної допомоги населенню вкрали?
Миколайович досить трандіти. Якщо тобі повірити що ти хотів бути чекістом але але то тобі маж бути на нині коло 75 років? Спустися з небесна землю СЛАВА ЗСУ
дуже часто в ролі таких собі лобі щодо психічних витворів цього подонка видслідковується постійні читачі, які стараються позиціонувати як оцінювачі з власним судженням, добре би дослідити цих осіб, як вони формувалися, як дехто з поцінувачів досягли певних статків, що було розкрадено іх близькими до них особами, хто стврорював з шизофреника такого собі громадського діяча, який увійшов в цю роль, як звикло буває у хворих на цю хворобу, або можливо "косить" під цю хворобу, - роздвоєння душі.
Пам'ятайте як будете мати мульйон Фраклiнiв, то найкраще ховати в виходку, по самi вiнця. Як прийдут бандери то всьо вiдбирати, то в гамно шукати не полiзуть. Так що обсирайтесь, не встидайтесь, в тому е велика польза, бути засранцем!
А той виходок, за давної традиції, має бути де: в ратуші, чи- у ромашці при базарі на другій АСці? Бо тільки там, схоже, і більше ніде- "великі тружениці".
кандидатами на міського голову. Охочих було багатенько, вроді 12 - 14 осіб. Не всі брали участь, дехто відмовився. Але мені запамятався виступ кандидата під псевдо "Шеф", прізвища не знаю, присутні з залі люди добре знали цю неординарну особу по місту, до речі у нього була вища освіта, який був надто коротким, ніяких обіцянок. ВІн тільки обіцяв, вразі обрання, він в першу чергу вирішить нагальну проблема - побудує комфортну вбиральну для відвідувачів центральної частини міста. Може все таки треба було дрогобичанам за нього голосувати, а ви як вважаєте.
Ви ще б згадали, скільки, того дня, -надцять років тому, померлих самі добігли до цвинтаря- і чи мають вони там піти куди попісяти, і- за гроші, чи "вмяцясінайситогодаха".
Єдиний їхній здобуток "задля громади"- те, що кожен з них виробив собі генеральські пенсії. Воно, може, для загального бюджету, й не хто-зна які грошева, але, якщо порівняти з рабами, котрими, од віку до віку, "громадили" оті всі- то кожен громадянин взяв би кріса- й втік до ліса. Хоча, де там той ліс- навіть джунглів не позалишалося.
.jpg)
