Кожна людина приходить до певних етапів життя коли виникає потреба ставити собі запитання - чому?
Прийшов і мій час поставити собі такі запитання. Маючи певний життєвий досвід та досвід спілкування з рідною владою, я був вражений тим фактом, що знаючи практично всіх представників влади особисто, вони спілкувалися зі мною в такій бюрократично-чиновницькій манері. Хоча спілкуватися я прийшов по справах службових, а не особистих. Це вражаюче бюрократичне дійство підштовхнуло мене до роздумів: якщо так розмовляли зі мною, людиною знайомою, то як виглядає спілкування з пенсіонером, інвалідом чи багатодітною мамою? Та правду кажуть, якщо Господь посилає тобі проблему, то неодмінно підкаже і шляхи її вирішення. Отак, саме на цьому життєвому етапі, я й познайомився з друзями, котрі вже тоді брали активну участь в "Дрогобицькій Громаді",і я почав знаходити перші відповіді на запитання – чому?
Перше, серед розмаїття партій та рухів, не було ні однієї, яка окрім голослівних декларацій про інтереси та благо Дрогобицької громади, проявляла себе б в дії. А тут мені зустрілися однодумці, які крок за кроком , кожен в міру своїх можливостей намагалися зробити, нехай маленькі, але від того не менш важливі справи.
Друге, члени Громади на своїх зібраннях чітко та конкретно знаходили шляхи вирішення проблем конкретних людей, допомагали ділом, а не балаканиною. А питання були різними: від допомоги інваліду в отриманні та оформленні субсидії до виїзду спортсменів з обмеженими можливостями на спортивні змагання.
Третє, люди. Основа - це представники дрогобицьких об’єднань, що розуміючи всю міць бюрократичної машини та беззахисність простого обивателя перед нею, об’єднались в "Дрогобицьку Громаду". А гуртом і батька легше бити.
Четверте, абсолютна та цілковита демократія відносин: ніхто, нікого, ні до чого не змушує. Кожен може прийти і висловити свою думку, немає "партайгеноссе", який дає вказівки та можливі варіанти дії, як у наших депутатських корпусах.
П’яте, кожен, з нас коли – не будь мав різний досвід спілкування з владою: і негативний, і позитивний, тому нам набагато легше було вирішувати питання пов’язані з бюрократією. Я також мав і маю досвід спілкування з представниками влади в різні часи. Наприклад, надіславши листа про допомогу до одного з теперішніх претендентів на пост мера десять років тому, відповідь отримав протягом 3 днів, а сьогодні все ще очікую відповідь на листа, відправленого в березні (це до слова, про швидкість вирішення проблем громади).
Шосте, і найважливіше, а люди то хто? Всіх не перечислю, зауважу лише тих, хто справді вразив мене ще при першій зустрічі.
Пані Валентина Антонюк – голова товариства інвалідів, переживши особисту трагедію, не опустила рук, не піддалася непростим життєвим обставинам, а взяла на свої тендітні жіночі плечі нелегку ношу захисту інвалідів. Був вражений тим, як ця мила жінка з неймовірним захопленням розповідає про своїх підопічних, про їх проблеми, про їх здобутки. Не дуже часто в наш час можна прочитати в засобах масової інформації про життя наших громадян з особливими потребами, а варто мабуть. І дуже прикро чути про їх поневіряння по чиновницьких кабінетах.
Пані Анна Васіна – "двигун" та ідейний натхненник всіх і вся. Пропрацювавши у владі довгі роки, ми в її особі отримали безцінного провідника у світі чиновництва, а об’єм роботи, виконаний нею з питань квартирної плати, до речі, ще ніким не оцінений, викликає лише захоплення та повагу. Одна людина зробила для захисту громади міста більше, ніж цілий департамент. А про питання оренди та приватизації майна я краще помовчу, факти та цифри, озвучені пані Анною дають інформацію для роздумів не лише для нас, а й для відповідних органів, прокуратури в тому числі.
Михайло Гординський та Орест Шевчук – виключно на власному ентузіазмі та практично, без підтримки влади, роблять промоцію міста в світі, їхні вихованці з гордістю представляють наше місто, а місту на жаль, "наплевать". Я коли вперше відвідав спортивно - оздоровчий центр "Еней" був вражений кількістю нагород світового рівня, такі нагороди інших містах є окрасою кабінету мера, а в нас… Ніхто і ніколи з нас не ставив собі просто запитання: а скільки молодих людей відвернуло з стежки наркотиків, алкоголю за допомогою цих людей? А міська влада спромоглася виділити в рік на потреби клубу аж 1000 гривень. Власне, так продовжувати розмову про членів нашого об’єднання можна ще безкінечно довго.
Сьоме, чому Дрогобицька Громада зважилась та прийняла рішення йти на вибори? З часу створення об’єднання, основним мотивом діяльності було кредо – ніякої політики. Існувала домовленість з деякими депутатами, які позиціонували себе з нами, які обіцяли донести наші проблеми до депутатського корпусу. Та ба… Почались виборчі ігри, один привіз машину піску і претензії. Другий забороняє своїм підлеглим брати участь в суботниках які громада проводила на спортмайданчику на вулиці Самбірській. Така проза життя.
Восьме – чому "Третя сила"? Ми тісно співпрацюємо з Громадською Організацією "Львівська Громада", яка є членом "Третьої Сили". Партія, і це не секрет, на сьогодні є єдиним шляхом, який дозволяє брати участь у виборах. І ще одне, партія "Третя Сила" на минулих виборах пройшла до Трускавецької міської ради і на наш погляд, вела себе достойно в справі захисту інтересів громади
Дев’яте - як ми вирішили питання проведення виборів? Маємо дві основні тези – ніякого негативу, голосування за конкретних людей, солідарну відповідальність один за одного. І жодної гречки та нездійсненних обіцянок.
Десяте – ми відкриті до співпраці з новими та конструктивними партіями і рухами, хоча більше схильні до співпраці з достойними громадянами, які теж хочуть добра для громади. Ми неодноразово переконувались, коли була потреба провести, згідно закону, громадські слухання, бажаючих було достатньо. Та замість конструктивної бесіди про проблеми міста, деякі вожді та вождесси почали сваритися за право носити ореол.
Одинадцяте – чому не оголошуємо про підтримку, того, чи іншого кандидата на посаду мера? Вважаємо, що неможливо підтримувати жодного кандидата на пост мера, коли ще жоден з них не представив своєї програми. Ми з радістю вислухаємо їхні програми та зробимо свій вибір. До честі наших колег по громаді з Стебника, вони вже провели декілька круглих столів з кандидатами, вже мають приблизну уяву про кандидатів та майже визначились з своїм кандидатом на пост мера.
Дванадцяте – чому пишу на сайт Дрогінфо? Пробитись в засоби масової інформації в передвиборчий час дуже важко, особливо громадському об’єднанню, яке не має таких перед виборних коштів, як партії та партійки. Тому і газет та листівок від нас буде небагато. До речі, стаття про наше об’єднання вже три тижні не може попасти на шпальти жодної з Дрогобицьких газет.
Тринадцяте – наш список.
Б.Юзефів – голова ДМГО "Дрогобицька Громада";
Ю.Біда – лікар-стоматолог, завідувач відділенням ортопедичної стоматології Дрогобицької міської стоматологічної поліклініки;
І.Дзюрах – голова Товариства "Надія",
А.Васіна – пенсіонер;
М.Городинський – президент спортивно - оздоровчого клубу "Еней";
Б.Уневич – представник Громади м. Стебника;
О.Пацей – директор Приватного Підприємства "Територіябуд";
Ю.Кушлик – менеджер компанії "Сервус";
О.Стецевич – приватний підприємець
Радий буду почитати поради та думки громадян про наше спільне майбутнє для того, щоб взяти собі на озброєння та використати їх, оскільки вважаю читачів та дописувачів Дрогінфо людьми, які вболівають за долю міста.
Переглядів: 6615
|