Дрогобич – легенди і правда

Надрукувати
Роздуми
Написав(ла) Франсуа   
22.10.2010
Герб Дрогобича "Сімсот років тому на соковитих луках біля Тисмениці випасав сільські стада пастух. Щоб зігнати їх в загородь, витягав довгий бич (батіг) і стріляв, аж бриніла луна. Тому люди й назвали це місце Бичем. Згодом виросло селище, а потім – містечко Бич. Розцвітало воно, ширилося роками… Аж тут нагло із-за гір вдерлись люті татари. Все палало кругом. Згорів дотла і Бич, люди в страху розбіглися лісами. Довго вили вітри в попелищах зчорнілих… З часом поруч – он там, де знайшли люди сіль, виріс другий Бич – кращий, і став називатися Дрогобичем".

Таку дивну інформацію про рідне місто автор цих рядків прочитав у придбаній нещодавно книзі "Легенди, притчі, афоризми", видрукувану накладом 3000 примірників Харківським ПП "Торсінг плюс" (2009р.). Автор – Загоруйко Оксана Ярославівна.

Безперечно, книга за змістом цікава, однак чи варто довіряти викладеним у ній фактам, якщо одна лише інформація про Дрогобич – недостовірна, списана частково з книг 30-40-річної давності. Варто наголосити, що це видання розраховане на школярів (!). Однак яку інформацію з історії міста можна знайти на інтернет-сайтах України?

На даний час відомо три версії походження назви Дрогобич. Найбільш правдоподібними вважаю дослідження дрогобицьких краєзнавців і дослідників Ярослава Ольхового та Романа Пастуха.

Ось факти, які розвінчують припущення істориків доби Радянської України.

Роман Пастух у своїй книзі "Дрогобич" ("Коло", 2002р.) стверджує:

"...Побутують кілька легенд і версій. Одна з них говорить, ніби у сиву давнину, можливо, ще на зламі першого і другого тисячоліть від Різдва Христового існувало поселення Бич, оточене валами з дерев’яним частоколом і ровами з водою. Десь у тих часах його захопило і спалило військо тюркських кочовиків, імовірно половців. Уцілілі жителі на іншому місці заснували нове поселення і назвали Другий Бич. З плином століть народна традиція об’єднала ці два слова в одне, і вийшов Дрогобич.

Заслуговують уваги інші погляди на походження назви міста. Дехто виводить її від слів "другий бік", що пізніше теж злилися, бо сучасне місто почалось на другому боці річечки-потічка Побук (тепер Серет), навпроти солеварні. Пов’язують топонім Дрогобич і зі словом "драговина", що означає болотисте місце, адже первісна територія міста була справді дуже заболоченою. Виглядає доволі вмотивованою думка про утворення назви міста від особової назви Дорогобит, пізніше сполонізованої.

Який вік Дрогобича, невідомо. Кажуть про 900, 1000 і більше років, хоча достовірних доказів не подають. Тим часом найдавніша з відомих документальна згадка є у міському акті Львова і датується 6 листопада 1387 року. Не викликає сумнівів, що початок Дрогобичу дали джерела ропи – солоної води, з якої виварюють кухонну сіль, колись дуже дорогу. Саме вона разом із запашною хлібиною-короваєм стала символом щедрості, гостинності українського народу. Їх урочисто вручають дорогим гостям вродливі дівчата у вишитих національних строях, з вінками на голові.

Сіль у Дрогобичі почали виварювати і постачати на внутрішній та європейський ринок понад 1000 років тому. Цим займалися робітники жупи – солеварні… Солевари й заснували найдавнішу дільницю Дрогобича – Зваричі, з якої зародилось місто. Є в Дрогобичі вулиця Жупна. Дев’ять топок білої солі, розташованих на блакитному тлі згори вниз у пропорції 4, 3, 2 складають основу герба і корогви міста…
"

Отже, скільки років Дрогобичу? Очевидним є той факт, що Дрогобичу не 700, і не 920, а значно більше років. Наше місто постало значно раніше, ніж обласний центр – Львів. Вірю, що археологи та науковці з інших сфер науки згодом визначать більш достовірнішу дату "народження" рідного міста.

Однак з яких слів походить назва Дрогобич? Колись подейкували, що начебто неподалік міста Дрогобича досі збереглися залишки міста Бич. Проте насправді ніхто досі реально не спромігся переконатися у правдивості цих слів, вказати місце колишнього так званого "Бича" чи його руїни, а отже це – вигаданий чиєюсь уявою міф.

То де ж істина? Схиляюся до твердження дрогобицького дослідника, краєзнавця і наукового працівника заповідника "Нагуєвичі" Ярослава Ольхового. Дрогобич, за його словами походить від слова "драговиння", тобто трясовина. Адже місто збудоване на заболоченій місцевості. Зокрема спостережливі мешканці сучасної вулиці Самбірської у минулому році могли бачити, як під півтораметровою товщею дорожнього полотна ківш бульдозера оголив кам’яну бруківку, або "костку", як це називають поляки. Так, цілком можливо, що саме цією дорогою колись крокував до Дрогобича Іван Франко. А скільки таємниць приховує дрогобицька земля на глибині 2-3 м у радіусі 500 і більше метрів від ратуші!

Отже, хоча в сучасній українській мові слово "драговиння" вийшло з ужитку, варто нагадати, що, як зазначає Роман Пастух у вищезазначеній книзі, Дрогобич заснували предки русинів-українців, які мешкали тут з прадавніх часів… Відповідно й мова тоді була відмінною від сучасної української, що вказує на те, що "Дрогобич" і "драговиння", "драговина" – найімовірніше одного кореня слова.

Переглядів: 29496

Коментарі (11)
 
Слухай-но, Франсуа! Як ти вже про щось вирішив писати (як журналіст) то пиши своє, а не цитуй авторів. Бо це ніщо інше, як компіляція. 
Ганьба!
Рейтинг: 20+ -23-
 
Стефко, 17:11 25 жовтня 2010 р.
 
До вченого СТЕФКА___________ По-перше, о найкультурніший і найрозумніший Стефку, варто б Вам ще повчитися правилам етики, тобто елементарної культури. Адже не личить такій молодій людині, що не розуміє, про що взагалі йде мова звертатися до журналіста (а так само і до будь-кого) на Ти. От досягнете сивини (чи лисини - залежно від спадковості) у віці 100 років, тоді й матимете моральне право до молодших звертатися на Ти. А наразі Вам ще вчитися і вчитися... 
По-друге, рекомендую взагалі уважно прочитати статтю, а не поверхово. Причина цієї публікації полягає у двох аспектах. Перша - це те, що у розрахованій власне для учнів книзі було розміщено сфальсифіковану, вигадану інформацію про Дрогобич. Однак, цілком можливо, що таких горе-авторів, що пишуть такі речі в Україні - багато. А це означає, що і літератури ДЛЯ МОЛОДІ З ВИКРИВЛЕНОЮ інформацією нині - предостатньо. Другим аспектом, що спонукав до висвітлення справжньої сторінки з історії міста є той факт, що про Дрогобич шукають інформацію в інтернеті як читачі Дрогобиччини, так і з інших регіонів України. А також інших країн. Жоден місцевий сайт не розміщує такої інформації про Дрогобич. Чому? Бо таку честь надано лише найпопулярнішому сайту - Дрогобич Інфо, адміністрація якого й погодилася на опублікування моєї статті. Дякую!  
По-третє, пане Стефку, доводжу до Вашого відома, що журналісти не займаються науковими дослідженнями та археологічними розкопками. Їх основна мета - донести до читача нагальну, достовірну, необхідну і найцікавішу інформацію. У своїх публікаціях вони зобов'язані посилатися на праці вчених, а не вигадувати різні нісенітниці. Журналіст - це покликання. Для мене особисто це - хобі. Тому гонорару за публікації не вимагаю; пишу заради власного задоволеня. ;) Звичайно, мою таку інфо залюбки опублікували б деякі друковані ЗМІ. Однак місцева преса за останні 5 років дуже втратила свої позиції на тлі інтернету як паперовий носій інфо, так і як документ, цікавий для загалу. Ну розучилися наші старики тримати удар; втратили інтерес суспільства до газети. Де інтрига? Де подвійна інформація між рядками? Де живе спілкування з читачами? Де яскраві статті? Нічого цього сьогодні в місцевій пресі майже нема. Скучно? От і заходять всі в інтернет. Куди саме? Ну, звичайно, на ДрогІнфо. Адже тут можна як прочитати щось цікаве, так і виставити напоказ свою невихованість та невігластво, і тішитися цим донеможу, правда? 
Повинен додати, пане Стефку, що фаховий журналіст перед тим, як написати одне слово в рядку, повинен володіти достовірною інформацією на десять рядків. Тому за згодою мого друга, науковця-дослідника франкового краю Ярослава Ольхового я і запропонував читачам сторінку з історії Дрогобича. 
Тому, пане Стефку, якщо маєте власні наукові відкриття в даній царині науки - будь ласка, пишіть статтю. Ми почитаємо. А якщо нічого цікавішого не можете розповісти, крім слова "Ганьба! ", тоді це слово мов дамоклів меч ще довго висітеме над саме Вашим ІР. 
З повагою,
Рейтинг: 9+ -18-
 
Франсуа, 01:39 28 жовтня 2010 р.
 
:)
Рейтинг: 11+ -5-
 
софія, 12:38 30 січня 2011 р.
 
Щиро вдячна Вам Франсуа за цікаве зпівставлення матеріалу , адже дійсно, цікаво знати історію міста в якому живеш! Я також цікавилась цим питанням і якось прийшло на думку, пошукати назви міст з аналогічним коренем, і знайшла містечко Дрогичин в братній Білорусії, Дрохичин в Полонії, Дроговиж в Миколаївському р-ні. Утворення назв цих містечок , можливо, допоможе розвіяти деякі міфи , стосовно назви Нашого Славного міста. Дрогобич не загублена Атлантида!
Рейтинг: 12+ -3-
 
Анжела, 18:54 30 січня 2011 р.
 
Я цю легенду на пам'ять знаю :grin :grin :grin :grin :grin :grin :grin
Рейтинг: 17+ -2-
 
Кароліна, 17:34 05 листопада 2013 р.
 
не то :cry :cry :cry :cry :cry
Рейтинг: 12+ -4-
 
Няша, 13:44 22 квітня 2015 р.
 
я нерозумію то не то я чула шо то перше було місто бич потім війна і так далі потім вороги то село попалили а селяни повтікали потім вони побудували інше село а назвали другий бич потім почали називати його дрогобич
Рейтинг: 7+ -2-
 
андріана, 17:21 11 червня 2015 р.
 
Я думаю що треба було писати тільки легенду про Дрогобич 8) 8) :sigh :sigh :( :( :cry :cry :?
Рейтинг: 12+ -1-
 
Мочерад Ірина, 18:04 26 жовтня 2017 р.
 
Клас :grin :grin :grin 8) :zzz
Рейтинг: 0+ -2-
 
Я, 17:56 18 вересня 2018 р.
 
клас!  
^_^
Рейтинг: 2+ -1-
 
Ігор, 21:39 20 листопада 2018 р.
 
:( :cry :cry :( :cry :cry Дуже цікаво
Рейтинг: 2+ -1-
 
Яна, 10:14 24 вересня 2020 р.
Додати коментар
Ім’я:
Коментар:

 
© 2008-2024 Дрогобич Інфо → (сайт працює 5797 днів)